Грузии больше нет, или почему не смогли русские закрыть Америку
Те, що російські влада веде жорстку пропагандистську кампанію, як у себе в країні, так і за її межами, ні для кого не є секретом. Завдання цієї кампанії – забезпечення ідеологічного підґрунтя нового статусу Росії у світі. При цьому, як мені вже доводилось писати, ця кампанія багато в чому формується на міфотворчості щодо прадавнього і нещодавнього минулого та навіть сучасних подій. Ці міфи формуються, як для використання в своїй країні, так і за її межами. Їх формування, правда, спотворює реальний світ не тільки в очах простих росіян, але, мені здається, і в очах самих кремлівських правителів. Тільки цим я можу пояснити, наприклад, факт, що Грузія з населенням у 4,5 млн. осіб перетворилась для росіян у ворога номер два у світі.
Один з постійних форумчан УП, якщо не помиляюсь, це був пан suspiria, на днях дав мені посилання на статтю російського журналіста Дмитра Соколова-Митрича, розміщену 31 липня у російському діловому Інтернет виданні "Взгляд", з досить претензійною назвою "Грузии бльше нет" . Я прочитав її, але не став коментувати, бо не історик, і тому аналізувати історичні події, тим більше, які стосуються російсько-грузинських відносин, з мого боку було б не дуже коректно. Але ось, через п'ять днів на сайті "Грузия-онлайн" з'явилась стаття, такий собі алаверди від історика, професора Левана Чхаидзе "Грузии больше нет, или почему не смогли русские закрыть Америку" . Мені здається, читачам УП буде цікаво прочитати їх обидві, і потім зробити свій висновок щодо інтелектуального рівня та рівня аргументів цих двох авторів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
