Про міфи, вибори та моральних виродків
Події останніх тижнів в країні можуть викликати озвіріння у будь-якої нормальної людини. Мабуть наші народні обранці, урядовці, керівники Національного банку не відчувають, що своїми спільними зусиллями цілеспрямовано ведуть справу не просто до надзвичайно глибокої економічної кризи, але і до масових соціальних заворушень і проявів екстремізму з боку лівих та правих радикалів. І я особисто не здивуюсь, якщо після кримінального з'ясування стосунків в середині нашої, так званої, "політичної еліти", в результаті чого вбили Кравченко, Кушнарьова, Шубу, почнуться вже терористичні акти з вбивствами знахабнілих від повної безкарності депутатів, урядовців, суддів, правоохоронців. А на яку ще реакцію ця криміналізована еліта хоче розраховувати, якщо переконана, що можна розкрадати та доводити до банкрутства НАК "Нафтогаз" і за це ніхто не буде покараний, якщо абсолютно безкарно блокується діяльність парламенту та судів, причому не тільки з моральним, але і фізичним тиском на суддів, при тому що сама судова система корумпована вщерть з гори до низу, і судді, приймаючи заздалегідь незаконні рішення, розуміють, що це їм абсолютно не чим не загрожує, якщо суддю Конституційного Суду небезпідставно звинувачують у отриманні хабара в розмірі десятків мільйонів гривень, а інші члени цього Суду мовчать, не вимагаючи хоча б тимчасового відсторонення від посади підозрюваної особи на час розслідування, опускаючи авторитет і свій особистий, і конституційного органу судової влади до плінтусу. На що сподіваються правоохоронці, якщо корупція, що в міліції, що в прокуратурі стала фактично тотальною. На що розраховує Правління НБУ, якщо цілеспрямовано знищує віру у надійність національної валюти, провокуючи тотальну паніку серед усіх верств населення, при тому що у нього достатньо фінансових та регуляторних можливостей, щоб забезпечити курсову стабільність гривні.
Не вже ця, прости Боже, "еліта" не розуміє, що в результаті їх дій сотні тисяч та навіть мільйони осіб можуть вже в наступному році залишитись без роботи, десятки тисяч втратять власні помешкання, придбані в кредит, бо не зможуть виконувати зобов'язання по ним. А це все реально загрожує вилитись в насильство та помсту з пострілами та вибухами. Бо втрачати своє будуть ще молоді люди, які будуть розуміти, що вони позбавлені всього не в результаті своїх помилок, а в наслідок дій моральних виродків, які сидять в уряді, парламенті, судах, правоохоронних органах.
Розповідаючи про економічну кризу більшість цих депутатів, урядовців навіть не розуміють а ні причин, а ні глибини можливої кризи та її наслідків. При цьому наша біла та пухнаста пані в сукнях від Луї Вітон ще менше двох тижнів тому розповідала, що економічна криза – це десь далеко за межами України, і тільки у нас, завдячуючи її несамовитій праці, все добре, а вже кілька днів після того, зрозумівши, що саме на цю глобальну фінансову кризу можна списати результати свого популізму та агресивного економічного невігластва, почала репетувати, закликаючи усіх об'єднатись навколо неї.
При цьому усі готові розповідати про те, як вони піклуються про простий народ, навіть не розуміючи, що і навіщо потрібно робити задля зменшення наслідків їх же демагогії, популізму та економічної непрофесійності.
Своє розуміння причин та ризиків економічної кризи, що насувається на Україну, я виклав в статті "Економічна криза – що нам робити?" і тому не буду переказувати її зміст, але хотів би зазначити, що створення міфів продовжує залишатись улюбленою справою наших державних службовців, урядовців та депутатів. Один з цих міфів полягає у необхідності з метою запобігання економічній кризі негайного прийняття пакету змін до законодавства. Хоча це наочно показує нерозуміння, що зміни законодавства потрібні лише в частині формування бюджетної політики, при цьому практично повністю все це стосується питань формування доходів та видатків державного бюджету на наступний рік. Увесь інший інструментарій, необхідний для зменшення наслідків кризи, вже знаходиться в руках уряду та центрального банку. Навіть для підвищення розміру гарантій вкладів фізичних осіб не потрібно жодних змін законодавства. Бо цей розмір визначається не законом, а урядом та Нацбанком, і жодних перерахувань в Державний фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ДФГВФО) робити негайно не потрібно. Достатньо лише надання Нацбанком, за згодою уряду, кредиту ДФГВФО на умовах "stand-by". Тобто фактично лише гарантії про надання такого кредиту у разі необхідності.
Ще один міф, це те, що Україні негайно конче необхідний кредит МВФ. По-перше, виключно для пані Тимошенко пояснюю, що МВФ надає кредит Нацбанку і аж ніяк не уряду, хоча слід зазначити, підпис Міністра фінансів країни при укладанні такої угоді є обов'язковим. Кредит цей надається, на згадуваних вище умовах "stand-by. Цей кредит буде потрібен Нацбанку для підтримки платіжного балансу не стільки у наступному, скільки у 2010 році. Для забезпечення стабільного курсу гривні у наступному році резервів центробанку більш ніж достатньо, зрозуміло якщо не повторювати ідіотизму, що робився урядами Януковича і Тимошенко спільно з Нацбанком у 2007 та 2008 роках. При цьому знову ж таки саме пані Тимошенко пояснюю, що ці гроші надаються для підтримки платіжного балансу та забезпечення стабільності курсу національної валюти і жодним чином не можуть бути використані на купівлю банків чи їх проблемних кредитів. В той же час уряд може сподіватись на кредити Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку, з представниками яких зараз також ведуть переговори високо посадовці Мінфіну, Мінекономіки та Нацбанку. І от напрямки використання урядом цих коштів є предметом переговорів із зазначеними вище міжнародними фінансовими установами.
Отже уся ця метушня і галас з боку пані Тимошенко та БЮТ навколо "вкрай необхідних змін законодавства задля подолання економічної кризи" потрібна лише для одного – недопущення перевиборів парламенту та заміни збанкрутілого уряду. Я вже мав нагоду пропонувати (http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/48fb6abaa49c8/) створити до президентських та наступних після них парламентських виборів суто технічний антикризовий уряд, сформований з технократичних професіоналів, які мали б публічно пообіцяти не претендувати на президентську посаду у 2010 році і на депутатські мандати на наступних парламентських виборах. У цьому випадку у них не було б потреби займатись популізмом та, замість складних і непопулярних реформ, майже не щоденно скликати журналістів, розповідаючи які вони білі та пухнасті. А законодавці у цьому випадку могли виконувати б контрольні функції за діями уряду і зайнятись напрацюванням змін до Конституції та законодавства в частині реформування адміністративного апарату, адміністративно-територіального устрою, судової системи тощо. Зрозуміло, що у цьому випадку у багатьох зникла б можливість розкрадати десятки тисяч гектарів сільськогосподарських земель в Київській області та в інших регіонах України, продавати ще не розкрадене державне майно, роздаючи соціальні подарунки, викидати інвесторів з проектів, в реалізації яких не зацікавлені кремлівські можновладці. Зрозуміло, що у цьому випадку отримати пропагандистську підтримку з їх боку було б значно важче. Багато чого у цьому випадку було б не можливим. Але може пані Тимошенко та пан Янукович пожертвує усім цим заради народу України, хоча б ненадовго – лише до 2010 року.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
