Не ту пропаганду назвали геббельсівською (продовження)
Чесно кажучи, один раз проаналізувавши коментарі штабних бютівських пропагандистів на Інтернет форумах "УП", та написавши з цього приводу блог "Не ту пропаганду назвали геббельсівською", я не збирався повертатись до цієї теми. Хоча зрозуміло, що проблема пропагандистських війн в Інтернеті, які влаштовують штаби тих чи інших політичних сил, не куди не зникла. Пропагандисти штабів, виливаючи купи бруду на своїх політичних конкурентів, та розміщуючи величезну кількість коментарів від імені начебто різних людей, навмисно спотворюють громадську думку щодо тих чи інших подій та персон.
У свій час, усвідомлюючи необхідність припинення цієї пропагандистської вакханалія, я звертався до пані Притули з пропозицією почати вказувати ІР адреса дописувачів форумів "УП", таким чином хоча б частково змушуючи усіх вести більш коректну дискусію на форумах, та стримуючи бажання штабних пропагандистів писати велику кількість постів з одного комп'ютера чи з одного партійного офісу.
На жаль, поки що, пані Притула виступає проти цього кроку, мотивуючи це тим, що частина дописувачів, не бажаючи, щоб їх ідентифікували, взагалі відмовиться писати коментарі на форумах "УП".
Але несподіваний привід повернутись до цієї теми, мені надала невеличка історія з моєю статтею "Хто ж повинен міняти державний бюджет?" для УНІАН щодо необхідності внесення змін до державного бюджету на поточний рік. Заступник головного редактора УНІАН пізно ввечері 21 січня розмістив її на веб сторінці інформагентства. А вже в перший половині дня в неділю з'явилось достатньо багато коментарів, написаних начебто різними людьми, які критикують автора статті. Я подзвонив цьому заступнику головного редактора УНІАН та в іронічній формі сказав, що бютівські штабісти працюють і у вихідні. Мабуть це спонукало його вивчити, що ж це за коментатори. І виявилось, що сім цих коментарів, написаних начебто різними людьми, були відправлені з одного ІР адресу. Після цього поруч з кожним таким ніком був проставлений той самий ІР адрес, і надсилання коментарів з нього припинилось.
Мені важко давати поради головним редакторам видань, які мають веб портали в Інтернеті, щодо запобігання такої поведінки дописувачів, але очевидно, що щось з цим нахабним спотворенням громадської думки робити потрібно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
