Про ''слово'' та відповідальність ЗМІ
Зараз вже ніяк не можу пригадати, хто зі відомих письменників написав есе про значення "СЛОВА". Але ще значно раніше було сказано: "Спочатку було "слово". Воно лікує, дає надію, допомагає, сприяє та стимулює. Але воно ж може вбивати, дезорганізовувати, вселяти зневіру, відштовхувати та заважати.
І величезна відповідальність зараз лежить на тих, хто має можливість поширювати його не тільки серед близьких, а для значно більш широкого загалу.
Мій минулий блог викликав хворобливу реакцію головного редактора "УП" та звинувачення, що я отримав за нього гроші, писав по чийомусь "темнику". В ньому побачили того, чого там, навіть, близько не було. Так, наприклад, пані Притула написала: "И последнее – если вы, читая УП постоянно, до сих пор считаете, что мы играем на руку России и выступаем за Таможенный Союз, то лично я бы не рекомендовала использовать вас как ЭКСПЕРТА.
Я не доверяю вашим экспертным выводам. И точно не стала бы тратить деньги на ваши исследования".
Жодного разу ніде в своїх аргументах та висновках я не робив припущення, що УП грає на руку Росії. Я лише закликав до відповідальності та обережності представників ЗМІ відносно того, що оприлюднюється ними напередодні Вільнюського саміту. Ще раз повторюю, що би зараз не спонукало Януковича та представників чинної влади до підписання Угоди про асоціацію, це в стратегічному плані відповідає інтересам українського народу. Тому ЗМІ потрібно зважено відноситися до того, що вони оприлюднюють. Проукраїнські, проєвропейські налаштованим політикам, представниками громадськості та ЗМІ бажано сприяти владі у підписанні цієї Угоди, або, принаймні, не заважати, не провокувати та не розхитувати політичну та економічну ситуацію протягом цих місяців. До президентських виборів 2015 року всі ще матимуть нагоду поборотися з цією владою.
Кожна дія, кожне слово та повідомлення зараз повинні оцінюватися відносно того, яким чином вони об'єднують суспільство та українській політикум навколо підписання Угоди, сприятимуть чи заважатимуть цьому. Те, що можна було собі дозволити робити та говорити в минулому році, необов'язково так вже доречно буде протягом цих непростих осінніх місяців.
Я змушений знову писати про ці очевидні для мене істини, бо не розумію, наприклад, як можна вважати непровокативним заголовок новини "ЄС ускладнить Януковичу євроінтеграцію, якщо буде "неслухняним"?"
Невже редакція УП вважає, що подібним чином коментуючи новину, вона сприяє та надихає Януковича до боротьби за цю Угоду. Що це – безвідповідальність, безграмотність випускаючого редактора, який не вміє знаходити правильні заголовки, чи свідоме бажання "дістати", зачепити Януковича, спровокувати його на дії, що призведуть до зриву підписання Угоди? Невже таким чином можна об'єднати суспільство та владу навколо амбіційного завдання, яке потрібно вирішити наприкінці осені?
Вибачте, але знову повторюсь. Слово лікує, дає надію, допомагає, сприяє та стимулює. Але воно ж може вбивати, дезорганізовувати, вселяти зневіру, відштовхувати та заважати.