До подій 11 жовтня. Василь Симоненко.''Суд''.

Країна в очікуванні вироку 11 жовтня. Усі намагаються вгадати хід думок Януковича: буде вирок, а потім декриміналізація чи декриміналізаціі не буде взагалі. Вирок буде умовним чи Тимошенко доведеться відбувати реальний термін ув"язнення.

У кожному разі розв'язка цієї справи дасть старт новій політичній реальності. Із двох причин. По-перше, БУДЬ-ЯКЕ рішення, ухвалене печерським "судом", буде програшним для влади, по-друге, вирок не буде вироком для Тимошенко, він стане вироком для інакшоі (ніж провладна), а значить будь-якої нової політичноі думки, якщо тільки вона не санкціонована самою владою. А це прямий шлях до диктатури та "більшовизаціі" країни.

Нещодавно гортав Василя Симоненка. Ось що він написав майже 50 років тому.

СУД

Параграфи  присіли  біля  столу,

Примітки  причаїлись  по  кутках,

Очима  гострими  підсудну  прокололи

Цитати  із  багнетами  в  руках.

І  циркуляр  дивився  в  окуляри,

І  грілися  роззяви  біля  груб,

І  вказівки  скакали,  мов  примари,

Із  телефонних  мудрих  труб.

-  Вона  чужа,  -  параграфи  сказали.

-  Вона  не  наша,  -  мовив  циркуляр.

-  Нечувана,  -  примітки  пропищали.

І  в  залі  знявся  лемент  і  базар.

І  циркуляр  на  них  поглянув  строго,

І  зал  заворушився  і  затих.

І  розп'яли  її,  небогу,

В  ім'я  параграфів  товстих.

Вона  даремно  присягала  слізно,

Що  не  чинила  і  не  чинить  зла...

Була  у  суддів  логіка  залізна:

Вона  ні  в  які  рамочки  не  лізла,

Вона  -  новою  думкою  була.

Ніби вчора написано. З тією лиш різницею, що в нашому випадку не "присягали слізно". Решта як при більшовиках.

На словах влада прагне Європи. Однак йти до Європи і водночас судити за іншу політичну позицію означає насправді котитися назад до дрімучого "самодєржавія". А це несучасно, близоруко та контрпродуктивно. І не триватиме вічно. Тому влада програла. Ще до вироку.