Про теплі речі, які не зігріють

    Донецький (Донецький!) технічний університет опинився на межі виживання і ректор цього вишу просить співробітників та студентів "готувати теплі речі", щоб навчатися в зимовий період у холодних аудиторіях та власні заощадження, аби вижити протягом 11-денноі відпустки за власний рахунок. 

   А як видно із листа одного з викладачів університету (http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/30/6978487/) період "теплих речей" і бюджетного безгрошів'я цього року уже мав місце у КПІ та інших провідних вишах. Про 4-мільярдний борг по зарплатні перед освітянами я вже і не згадую.

    От тільки створювати такі ситуації Табачник собі дозволяє, а бити на сполох ректорам, викладачам, студентам строго-настрого забороняє. Бо, як відомо, вже не перший рік освіта "інтенсивно процвітає", втім, як і все у нашій країні. Тому і ситуація, яка виникла у ДонНТУ, є закомірним підсумком табачниківського управління українською освітою. А точніше, її знищення.

    І не питання у тому, чи буде зараз змінено міністра освіти, чи ні. Але питання у тому, чи зміниться курс освітнього відомства, чи відбудеться повернення обличчям до соціальних потреб викладачів та студентів? Чи припиниться процес вихолощення українського змісту освіти на догоду комерціі та новітньому русифікаторству?

   Мій прогноз, на жаль, негативний. Хоча б тому, що у європейських країнах наступ на права освітян призводить до грандіозних акцій протесту на вулицях, а у нас – до заклику "готувати теплі речі".

    Погодьтеся, різниця велика і без її подолання жодних змін – і не тільки у освіті – не відбудеться.