''Обикновєнний'' імперіалізм
Офіційна Росія,здається,ось-ось захлинеться від жовчі,якою переповнюються усі її органи,коли мова заходить про Україну. Причому органи як державні,так і суто фізіологічні – у деяких людей.
Товарам нашим вхід перекрили,колючий дріт на кордоні встановили і навіть спецпередачу на державному ТБ запровадили,у якій щодня розповідають,які недолугі ці українці у своїх євроінтеграційних прагненнях.
І при цьому у класично кагебістському дусі звинуватили нас у порушенні Договору про дружбу та співробітництво.
Щось нового? Та ні – так вони робили і будуть робити завжди: у політиці Росія і російський імперіалізм речі невіддільні. Зрештою,кордон у нас суміжний і ця данність з нами назавжди.
Вихід? Він тільки один – не бути самотніми. Бо і лють така у Кремлі від того,що Україна може дістати колективну підтримку Євросоюзу і – навіть страшно подумати! – Сполучених Штатів Америки! Словом, усього цивілізованого світу. А як це переживе змучена російська душа? Складно. Отож бо й воно.
Щось може цьому завадити? Може – президент Янукович,якщо увімкне "задню". Що,на жаль,цілком можливо. Тоді Вільнюс буде не підписано. Що потім?...Треба дотиснути ситуацію і не дати такому сценарію жодного шансу. Поки є час.
