12 січня 2018, 15:18

ПРО ГАСТРОЛІ УКРАЇНЦІВ У РОСІЇ

Регулярні гастролі деяких "наших" виконавців у Росії завжди викликали резонанс. Здебільшого, негативний. Люди весь час вимагали якихось дій від влади – чи то звання позбавити (хто його має), чи то навіть громадянства. Або просто заборонити їм виїзд до РФ.

Але ж проблема понад усе етична. Сотні українських артистів добровільно відмовилися від роботи чи виступів у Росії. З етичних, а дехто з політичних міркувань. Звісно, втративши при цьому фінансово. Інші артисти, навпаки, радо використовують поле, яке навіть стало вільнішим та не безкоштовно веселять російську публіку, не зважаючи на російську ж агресію на Донбасі та анексію Криму. І таким є їхній етичний вибір. З яким мені, як громадянину, звісно не по дорозі.

Оцінити обидві етичні позиції може лише суспільство. Через Верховну Раду, тобто, через Закон. Для такого Закону я пропоную простий і зрозумілий підхід.

1) Їдеш розважати публіку країни-агресора – повідомляєш СБУ.

2) Після цього тебе заносять до спеціально створеного Державного Реєстру виконавців, що здійснюють концертно-гастрольну діяльність на території країни-агресора, який може вести, приміром, Нацрада з питань ТБ та радіомовлення.

3) Під час виступу чи відеокліпу артиста, якого занесено до Реєстру, на українських телеканалах постійно висвічується інформаційний напис: "Цей виконавець гастролює на території країни-агресора". Відповідне повідомлення лунає також і на радіо перед саундтреком такого артиста.

4) В Україні зі своїх концертів виконавці, що включені до Реєстру, сплачують спеціальний збір, надходження від якого повністю скеровуються на потреби Збройних Сил України.

Безумовно, до законопроекту ще будуть різні пропозиції та уточнення. Однак позиція прямої або прихованої неповаги до своєї країни повинна нарешті дістати оцінку. Від цієї ж країни.

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина третя: Церковна деколонізація

ІІІ. Церковна деколонізація. Вплив церкви на українську ідентичність важко переоцінити. І ось чому. Відомо, що Україна переважно християнська країна...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина друга: Українська мова

II. Українська мова. Другою найважливішою справою зміцнення української ідентичності є утвердження української мови. І безумовно, саме українська мова є ключовим маркером української національної ідентичності...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина перша: Деколонізація.

Війна, розвʼязана росією проти України, понад усе є війною на знищення української ідентичності. Що міцнішою є наша національна ідентичність, тим міцнішою у протистоянні з російським агресором є українська політична нація...

Григорій Сковорода: 300 років вільний

Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас? Адже кожен із нас мабуть про нього щось чув та щось знає? Ось це "щось" – яке воно? Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість...

15 років тому було ухвалено Закон про Голодомор 1932-1933 років в Україні

Вчора ми вшановували пам'ять жертв Голодомору, а сьогодні виповнюється рівно 15 років від дня ухвалення Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні...

Ідеться не про гастролі росіян. Ідеться про майбутнє українців!

Восени 2017 року з моєї ініціативи як урядовця було ухвалено зміни до Закону про гастрольну діяльність, якими концерти російських гастролерів в Україні було практично унеможливлено...