Обережно, маніпуляція: звіт правозахисників про загрози на Донбасі
У понеділок в одній з інформаційних агенцій новоствореною громадською організацією "Центр соціальних і трудових досліджень", (2014), було озвучено звіт "моніторингу протестів, репресій та поступок за серпень-вересень 2014 року". Озвучували звіт соціолог Володимир Іщенко, та правозахисник Володимир Чемерис.
Невідомо, чи з умислом, чи по неуважності, або недостатньо проведеній роботі над поставленими задачами, але результати наведеного звіту можуть зашкодити дуже сильно, оскільки озвученою інформацією з такою гучною назвою можуть скористуватись не тільки українські, але й іноземні ЗМІ, міжнародні організації, а кінцеві споживачі продукту ЗМІ намалюють собі самі такі картинки, що авторам звіту й не снилось.
Маніпуляція в інформаційній сфері зараз – не поодинокий випадок, але дуже неприємно стикатись з цим у сфері захисту прав людини, тим більше, що спікери виходять з цією інформацією на прес-конференцію для ЗМІ. Аналіз релізу, звіту, цитат я приводжу для того, щоб читач, можливо, сам побачив, і зробив власні висновки, наскільки збігається сказане та написане ними в релізі з самим звітом, і чи випливають з цього дослідження озвучені ними підсумки.
Отже, виходячи з релізу, мета проекту – систематичний моніторинг випадків насильства та репресій проти цивільного населення України. Зокрема, даний звіт був присвячений насильству проти цивільних осіб на Донбасі та репресіям проти протестів по всій Україні.
Володимир Іщенко, соціолог, представник вищевказаного Центру, першим озвучив свою думку, яка зводиться до того, що теперішня влада не відрізняється за методами від попередньої, навіть ще більше утискає громадські свободи. Як приклади, наводились мітинги опозиції (за федералізацію, "проти уряду"), акції якої блокують та забороняють, за даними моніторингу. Також, було відмічено, що зі сторони міліції насильницьких дій меньше, проте, міліція не звертає увагу на переслідування і насильство щодо учасників протесту по закінченні протесту. Невідомо, чи мається на увазі ігнорування заяв потерпілих, чи пошук злочинців...
Хочу зазначити, що жодним чином не виправдовую владу, зокрема, роботу правоохоронних органів саме на даному етапі. Не простоїх помилок, а злочинів, за які треба притягати до відповідальності. Мова йде про відповідальність за неправомірні дії збоку міліції щодо цивільних протестувальників починаючи з 30 листопада 2013. Але те, що озвучили правозахисники, жодним чином не співвідноситься з реальністю, або уторовано з якоюсь метою. Головне -незрозуміло, навіщо називати моніторингом та звітом просто узагальнений "венігрет", адже він буде мало корисним за причини недостатнього аналізу, використання обмежених джерел, подання дуже узагальненої інформації там, де якраз вона потребує окремого аналізу. Звичайно, якщо хтось вчитається, а не просто послухає 10 хвилин прес-конференції і повірить на слово. Читаємо:
"Водночас і на всій території України відносний рівень насильства під час протестів та репресивних реакцій на протести надзвичайно високий, та перевизує рівень насильства та репресій навіть під часи Майдану". "Найчастіше вони стосувалися виступів проти уряду або за федералізацію/відокремлення від України..."
По-перше, після прочитання цих абзаців, складається враження, що шановні правозахисники, під час проведення моніторингу, проживають не на території України, а в Каталонії, яка роками бажає відокремитись від решти Іспанії. Частина Європи зараз, споглядаючи на нашу ситуацію з моніторір телеекранів та статей газет, справді вважає, що Донбасс – це друга Каталонія, за характером протесту. Але від України, звичайно, каталонці зі своїм протестом відрізняються не тільки причинами протесту, а хоча б тим, що НЕ застосовують насильства в своїх протестах за відокремлення. В них немає бойових дій з іншою частиною Іспанії. В них немає озброєних "ополченців", що катують цивільних мешканців і виконують наказ до страти живої людини за військовим трибуналом 41-го року. Організація, проведення озброєних мітингів за відокремлення частини держави є незаконним згідно Кримінального Кодексу України. Так, за це мають бути кримінальні справи та судові позови.
Але не менший сюрприз – правозахисники прирівнюють вчинки сепаратистів (терористів) та дії правоохоронних органів що до місцевого населення! Тобто, порівнюють їх, рахуючи, що саме небезпечніше!
Зверніть увагу на зміну формулювань показників. Спочатку автори досліджують "найчастіший" вид насилля, яким називають пограбування, а після нього чомусь представляють друге і третє місце за показниками рівня небезпеки. Вбивство фігурує лише один раз, в кінці оцінювання безпеки, в сенсі "так, іноді і таке буває". Спроба вбивства – не фігурує.
Натомість, "небезпека другого рівня" для авторів – увага – це українські правоохоронні органи, арешти цивільних громадян, яких підозрюють у тероризмі або шпигунстві. Що сказати. Тобто, панове, певно, розуміють, що співставляють людину, яку затримано з підозрою на скоєння злочину, правоохоронними органами, і яку вони мають право тримати не більше 3 доби, і, або відпустити, або пред'явити підозру. І сепаратистів, що викрадають місцевих мешканців, звинувачуючи їх в шпигунстві, катують, змушують виконувати брудну роботу, Інколи виносять вирок "смертна кара". Троє суток – і смертна кара. Є різниця? Є. А в моніторингу – немає.
Здається, моніторинг з такою назвою мав би керуватись критеріями дотримання Конвенції з прав людини, оскільки мова йде про моніторинг протестних рухів громадян. Якщо ми говоримо про небезпеку, про викрадення і затримання, логічно було б керуватись ст.5 Конвенції, де говориться про гарантоване державою право на недоторканість людини. Свавільне затримання, викрадення, взяття в заручники людини нею непередбачено, і не може бути передбачено жодним законодавчим актом, і порушує право людини на недоторканість. Натомість, не є порушенням (цитата):
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення
Звичайно, не всі затримання правоохоронними органами є законними. Але в представленому звіті не наведено окремо фактів законного і незаконного затримання, законність затримань не проаналізовано, можливо, тому, що використані джерела -всього лише повідомлення преси. Мало того, зі звіту невідомо, чим закінчились затримання людей збоку правоохоронців, скільком пред'явлено підозру, скількох відпустили, і коли, тобто, СКІЛЬКИ тривало затримання.
"52 випадки, хоча їх кількість зменшилась з 38 до 14"... Взагалі-то, це означає, що правоохоронці майже не працюють. 38 випадків – це катастрофічно мало, можливо, тому, що це лише ті випадки, які потрапили в поле зору ЗМІ? А чи робились запити у МВС? Не думаю, що МВС не відкрило б таку статистику. Зі звіту ми можемо побачити, що панове будують дослідження на інформації з джерел ЗМІ, принаймні, в більшій мірі
Перепрошую, але в такому разі навіщо робити свої власні думки і видавати це за результати звіту?! Зі звіту моніторів, з таблицями, таких підсумків не випливає взагалі! Чи це бажання врівноважити те, що подають ЗМІ?...
59 людей затримано за звинуваченням в сепаратизмі?...Шпигунстві?... І, вочевидь, не всі 59 за цим звинуваченням, а лише частина?! Автори моніторингу чомусь не приводять конкретних даних, скільки з цієї кількості за якими показниками класифіковано, названа лише кількість.
Третьою небезпекою "за частотою" називають взяття в заручники. Після правоохоронних органів. Чи варто коментувати, чим вже закінчилось для декотрих громадян взяття в заручники збоку сепаратистів...Ще раз підкреслюю, що аналізується свобода протесних акцій, при цьому робляться висновки, що для громадян небезпечніше, але з дивним зауваженням "за частотою".
Наприкінці заходу один з учасників, Володимир Чемерис, відповів на запитання
журналистки щодо бездіяльності і притягнення до відповідальності правоохоронців. Він повідомив, що приклади притягнення йому невідомі, натомість, відомо, що МВС зафіксувало 143 випадки здійснення правопорушень збоку добровольчих батальйонів... Це може бути правдою, але подача матеріалу на заході та сам звіт створюють спотворену, зсунуту в один бік картину, якою дуже прогнозовано скористуються ті, хто не зацікавлений у налагодженні правових механізмів в Україні жодним чином. Фактаж можна подавати по-різному, і в дослідженні також.
Арешт або затримання правоохоронними органами провокатора, замість придушення всього протесту – це "негативна реакція"?... Як себе має поводити міліція при громадських акціях – є рекомендація ОБСЄ. Якщо на акції помічено провокатора – локалізувати, не допустити зіткнення сторін, якщо є 2 сторони конфлікту. Не моніториться поведінка сторін конфлікту, гола інформація про арешти просто не може дати реальну картину. Автори таких звітів повинні усвідомлювати, наскільки репрезентативно відображують порушення. Інакше, це не інформація, а дезінформація. Можливо, вас не так розуміють, але якщо ви пишете, що арешти і затримання – негативні реакції, можливо, конкретизувати випадки, адже ситуації є різні, а не робити картину "в Україні все погано, і головна проблема для мешканціі Донбасу – міліція"?...
Одним словом, читаючи це, хочеться сподіватись, що хоча б невелика кількість людей в Україні вміють думати і розуміти, навіщо потрібні закони, у чому різниця між правоохоронцями і терористами, хоча шкоду можуть заподіяти і ті і ті, чому так важливо боротись за правила, існування правової системи. Але більше розраховую, що це побачать журналісти, тому, що тема специфічна. Також, хочеться сподіватись, що автори звернуть увагу на конструктивну критику, а не сприймуть це як особисту безпідставну образу в свій бік. Аргументів надано достатньо, нічого особистого. Звичайно, я розумію, що за відсутності цього тексту уваги до вашого звіту було б меньше, але вважаю, що зафіксувати маніпуляцію важливіше.
Посилання на сам звіт, для того, щоб читач міг пересвідчитись, як висновки учасників заходу співвідносяться з самим дослідженням http://www.cedos.org.ua/uk/protests/pohrabuvannia-areshty-vykradennia-holovni-nebezpeky-dlia-meshkantsiv-donbasu-pislia-obstriliv
Оригінал релізу: (3 сторінки):
