22 березня 2017, 08:39

Персональні слідчі міністра юстиції

Під Новорічну ялинку – 21 грудня 2016 року – парламент ухвалив Закон України "Про Вищу Раду Правосуддя", прийняття якого вимагала нова редакція Конституція України. Проте в цьому нормативно-правому акту йшлось не тільки про функціонування Вищої ради правосуддя (ВРП). Після першого читання туди, всупереч вимогам законодавства, потрапили норми, які попередньо не обговорювались і взагалі не стосуються діяльності ВРП.

Мова йде про положення щодо створення слідчих підрозділів у кримінально-виконавчій системі, які невідомо як опинилися у перехідних положеннях Закону України "Про Вищу раду правосуддя". Іншими словами, "цивільний" Мін'юст отримує можливість утворити мілітаризовані підрозділи і приєднатися до війни за підслідність з вже функціонуючими правоохоронними органами.

Провідні громадські організації вже опублікували свою вкрай негативну позицію стосовно згаданих змін.

Як зазначили профільні експерти Реанімаційного пакету реформ, цей крок законодавця призведе до:

1) тривалого правового колапсу в розслідуванні злочинів в місцях несвободи – з моменту набрання чинності Законом нікому буде розслідувати злочини, вчинені в пенітенціарних установах, адже повноцінні слідчі підрозділи Мін'юсту ще довго не будуть створені;

2) покривання злочинів, які вчиняють працівники Державної кримінально-виконавчої служби (ДВКС), оскільки розслідування будуть здійснювати слідчі цієї ж служби;

3) порушення принципів незалежного, прозорого і ефективного розслідування фактів катувань у місцях несвободи, визначених в рішеннях Європейського Суду з прав людини і рекомендаціях Європейського комітету з питань запобігання катуванням, адже законом створюється закрита, непідконтрольна суспільству система розслідування у пенітенціарних закладах;

4) обмеження підслідності НАБУ, оскільки саме слідчі підрозділи Мін'юсту тепер будуть розслідувати ймовірні злочини Міністра юстиції, як керівника кримінально-виконавчої служби, та інших чиновників міністерства, відповідальних за діяльність ДВКС.

На проблему звернули увагу й західні партнери України. Керівництво Консультаційної місії Європейського Союзу за тиждень після вступу силу відповідних законодавчих норм, надіслали міністру юстиції Павлу Петренку та голові Верховної Ради Андрію Парубію листа, де висловили свою стурбованість щодо вищезгаданих змін.





Якщо коротко, то на думку КМЄС ці зміни не відповідають релевантним міжнародним стандартам та найкращим практикам. При цьому поправки не відображають принцип правової визначеності та їх ухвалення відбулось в обхід порядку, встановленого законом.

Як наслідок, Консультаційна місія ЄС рекомендувала, щоб поправки, які створюють слідчі повноваження у ДВКС, були виключені з чинного законодавства.

Проте керівництво Мін'юсту не звертає увагу на міжнародні практики та норми, коли мова йде про набуття нових, хоч і невластивих для себе, функцій. Тому в структурі центрального апарату міністерство вже утворено Департамент Державної кримінально-виконавчої служби України, в складі якого створено Слідче управління чисельністю 11 штатних одиниць. Більше того, держсекретар Мін'юсту Ганна Онищенко двома наказами (N623к, N796к) у лютому оголосила конкурси на зайняття вакантних посад.

До речі, як повідомили в Національній поліції, Мінюст не звертався до них ні з метою налагодження взаємодії роботи слідчих підрозділів ДВКС та слідчих і оперативних підрозділів Національної поліції України, ні з метою організації тренінгів та іншої підготовки на базі закладів підготовки Національної поліції України. Генпрокуратура відповіла, що Мінюст лише просив забезпечити їм доступ до Єдиного реєстру досудовох розслідувань.

Схоже, міністр юстиції Петренко не надто налаштований на взаємодію з іншими правоохоронними відомствами.

Зупинити охарактеризоване політико-правове мракобісся вирішила Уповноважена з прав людини Валерія Лутковська.

10 березня Уповноважена внесла Конституційне подання стосовно відповідності частини 6 статті 216 Кримінального процесуального кодексу ("підслідність") нормам Конституції України. Більше того, пані Лутковська особисто братиме участь у слуханнях в КСУ.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Тест для ВККС: чи притягнуть до відповідальності суддю Босого?

У березні цього року вже описував ситуацію, як глава Господарського суду міста Києва Вадим Босий (не) випадково допомагав олігарху Ігорю Коломойському об'єднувати справи у позовах щодо державного ПриватБанку...

Скільки разів уражено російські авіабази з початку 2024 року?

Дуже цікаву статистику опублікували аналітики Molfar-agency щодо кількості ударів по російським авіабазам з початку поточного року. За їхніми підрахунками, упродовж 8 місяців 2024 року українські оборонці здійснили 40 ефективних ударів по авіабазах ворога: 5 по об'єктах на Кримському півострові, 35 атак по цілях на території рф...

Росіяни спробували спростувати удар ГУР по аеродрому "Оленья"

Дуже цікаво розвивається історія після удару ГУР Міноборони по аеродрому "Оленья" в Мурманській області. Росіяни спробували спростувати цю історію...

Як олігарху Жеваго наклали арештів на 46 млрд грн

Знайшов фантастично цікаву ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 липня про арешт коштів в розмірі майже 46 млрд гривень. Для ознайомлення з повним текстом – клікайте тут...

Щодо терористичної атаки рф 8 липня

Перш за все, чергова спланована атака по цивільним об'єктам, один з яких – київська дитяча лікарня "Охматдит". Це поза межами розуміння і немає тому прощення...

Суд поновлює розгляд справи Коломойського проти ПриватБанку щодо НЗФ

Сьогодні, 2 липня, Північний апеляційний господарський суд має відновити розгляд резонансної справи за позовом Нікопольського заводу феросплавів [читайте не "НЗФ", а "Коломойського та інших олігархів" – автор] проти ПриватБанку...