25 квітня 2024, 16:25

Дружба Жеваго: Князєва прибрали, але "свої" у Верховному суді – залишились

Олігарх Костянтин Жеваго, що переховується від українського правосуддя у Франції, знову вийшов "на зв'язок" з неоднозначними меседжами стосовно стану справ в нашій державі. І цього разу – розповів про нашу оборонну галузь.

В етері підконтрольного йому телеканалу "Еспресо" біглий олігарх безпідставно розкритикував оборонне замовлення. При чому в цій критиці об'єктивних обставин майже не спостерігається, зате його власні корпоративні інтереси – видно, як на долоні.

Жеваго заявив, що "корумповані чиновники Міністерства оборони дивляться не на те, як краще зробити для армії, а як більше набити власні кишені". Цього разу він впевнений, що українська промисловість в змозі виробляти багато продукції, але необхідні "чесні стосунки з Міноборони та Укроборонпромом".

Ви можете задуматись, де Жеваго [ховається у Франції – уточнюю], де оборонка і до чого тут "чесні стосунки з Міноборони та нещодавно реформованим Укроборонпромом"? Відповідь проста – свого часу саме він контролював велетень української промисловості компанію "АвтоКрАЗ", яка виробляла починаючи від шасі і закінчуючи повноцінні вантажні автомобілі.

Звісно, обізнані читачі можуть згадати й причину такої заангажованої позиції Костянтина Жеваго – 6 листопада 2022 року за рішенням Кабміну відбулося відчуження (націоналізація) цілого ряду великих українських підприємств. Серед них: "Мотор Січ" (ексвласник Вячеслав Богуслаєв знаходиться під слідством СБУ), "Запоріжтрансформатор" (ексвласник – Костянтин Григоришин), "Укрнафта" і "Укртатнафта" (ексконтролер Ігор Коломойський знаходиться під слідством ледве не всіх органів досудового розслідування), а також "АвтоКрАЗ".

Саме останню компанію і відібрали в Костянтина Жеваго, який довів підприємство "до ручки". Та й сам олігарх є підозрюваним по кримінальним провадженням, які розслідує і ДБР, і НАБУ окремо.

Вже згодом після вищезгаданої націоналізації, а саме в травні 2023 року, Жеваго заявив, що збирається оскаржити вищезгадану націоналізацію у Верховному суді. Про це він зазначив під час інтерв'ю для українського Forbes.

Проте нагадаю, що саме Жеваго разом із ексглавою Верховного суду Всеволодом Князєвим та ще рядом суддів є підозрюваними у кримінальному провадженні, яке розслідують детективи НАБУ за процесуального керівництва САП. Нічого дивного, що олігарх Жеваго так впевнено стверджував про потенційне оскарження. Вірогідно, що навіть після "збиття" Князєва та його колег в Костянтина Валентиновича там залишились "друзі". Але про це трохи згодом і в цьому ж блозі.

Так ось, Жеваго "АвтоКрАЗом" дуже пишався і зазначав, що ракетний комплекс вітчизняного виробництва "Нептун" стоїть на шасі саме їхніх вантажівок. І що ці ракети героїчно потопили флагман Чорноморського флоту рф – крейсер "Москва". І додає, що розробка шасі для "Нептуна", побудованого спільно з державним конструкторським бюро "Луч", коштувала йому, як акціонеру компанії, кількох десятків мільйонів гривень.

Звісно, український олігарх тоді відкидав будь-які аргументовані позиції тодішнього міністра оборони, щодо причин націоналізації "АвтоКрАЗу", що затягував і не виконував держзамовлення у 2022 році. Тоді ж "інвестор" Жеваго ледве не вперше заявив про переміщення ракетного комплексу "Нептун" на шасі чеської компанії Tatra, що, за його словами, "дорожчі в чотири рази".

Більше того, в останньому коментарі для підконтрольного йому телеканалу "Еспресо" олігарх прямолінійно заявив, що "треба менше красти" і продовжував жалітися на перехід держави до послуг з постачання шасі від чеської Tatra.

Зрештою, після націоналізації "АвтоКрАЗу" нічого іншого від олігарха-втікача очікувати й не варто було. Однак, перманентні натяки на Верховний Суд, навіть коли там вже немає ексглави цієї інституції Всеволода Князєва, наводять на певні думки і окремі пошуки справ, де фігурують інтереси Жеваго.

Тому нескладні пошуки елементарно доводять, що дехто "продовжує дружити" із олігархом. Пояснюю в деталях.

Далеко ходити не прийшлося, зважаючи на мою боротьбу в інтересах білоцерківської громади за місцеву теплоелектроцентраль. Коротко по тому кейсу – Жеваго в моєму рідному місті володів БЦ ТЕЦ і заводом "Росава". Обидва активи були передані в заставу його ж банку – "Фінанси і кредит". Фінустанову він "угробив", Нацбанк давав рефінансування, який за даними ДБР Жеваго нагло "вкрав", вивівши більше 100 млн євро на підконтрольні йому ж офшорні компанії.

Далі – Нацбанк ввів тимчасову адміністрацію, провів всі необхідні процедури, ліквідував "Фініки" [так в професійних колах називають вищезгаданий банк], БЦ ТЕЦ зависла в якості отриманої Нацбанком застави, а Жеваго "кошмарив" держрегулятор десятками судових позовів доки восени 2022 року так не вдалося "очистити" ТЕЦ від судових обтяжень і не продано місцевій громаді.

Проте навіть сьогодні господарськими судами розглядається декілька справ, які пов'язані з корпоративними спорами за участі Жеваго. Мова йде про справи: N911/231/22 (корпоративний спір щодо ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ"), що розглянуто Верховним судом та постановлено визнати недійсними рішення зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 18 січня 2022 року, яким змінено керівництво ТЕЦ. Тоді керівником було призначено одного з адвокатів Костянтина Жеваго – Ігоря Вигулярного; N911/172/22 (корпоративний спір щодо ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ"), де розгляд відбувся у Верховному суді 17 квітня 2024 року; N911/3616/21 (корпоративний спір щодо АТ "Білоцерківська ТЕЦ"), де розгляд відбувся у Верховному суді в той же день – 17 квітня.

Також в Реєстрі судових рішень знаходимо справу N911/266/22 (корпоративний спір щодо ТОВ "Преміорі"), яка вже по аналогії розглянута Верховним судом, де скасовано постанову апеляції та справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції.

В усіх зазначених судових справах Костянтин Жеваго намагається встановити контроль над підприємствами: в справі N911/266/22 – шляхом "виключення" зі складу учасників товариства мажоритарного акціонера, що не підконтрольний олігарху і частка якого складає 80%, а в інших кейсах – шляхом узаконювання зміни керівника АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на одного з адвокатів Жеваго – вже зазначеного Ігоря Вигулярного.

Маю визнати, що прямого зв'язку між Жеваго і Вигулярним знайти поки не вдалося, але дивним чином саме за цього адвоката на зборах акціонерів голосували всі юридичні особи, що підконтрольні саме олігарху. Безумовно, це виключний і безумовний збір. Зірки так зійшлись, прямо в одній точці, що синхроном всі компанії-акціонери "притоплюють" за одну і ту ж саму особи – адвоката Вигулярного.

Дивує ще й те, що Костянтин Жеваго, зокрема, ніколи жодного стосунку до ТОВ "Преміорі" не мав і не був бодай на 1 гривню в статутному капіталі учасником зазначеного товариства. Наскільки відомо, ТОВ "Преміорі" нині контролює славнозвісний білоцерківський шинний завод "Росава".

Також вдалося довідатися, що по справі N911/266/22 [кейс щодо ТОВ "Преміорі"] Жеваго дав дуже туманні і притягнуті за вуха письмові свідчення, що він нібито був власником компанії-нерезидента, яка в свою чергу володіла ТОВ "Преміорі". А згодом олігарх-втікач передав компанію своєму сину Івану. Проте жодних доказів про зазначене відчуження, навіть на вимогу суду, надано не було.

Більше того, на прямі питання протилежної сторони в судовому процес щодо підтверджень володіння компаніями-нерезидентами відповіді в адвокатів Жеваго не знайшлося.

Ще одне цікаве співпадіння було ідентифіковано. Ну прямо копія того, але в іншому форматі, про що я писав в контексті справ Коломойського і постійної концентрації судових кейсів в руках голови Господарського суду міста Києва Вадима Босого (частина 1, частина 2).

Вищезгадані судові справи – N911/266/22, N911/172/22 та N911/231/22 – розглядалися або розглядаються Верховним судом у складах суддів і завжди за участі судді Олени Кібенко. Безумовно не ставлю за ціль тиснути на вітчизняне правосуддя, а лише ідентифікую дивні збіги і своєрідні позиції служителів Феміди.

До призначення суддею Верховного Суду Олена Кібенко була партнером юридичної фірми "Кібенко, Оніка і партнери" [наразі – юридична фірма "Копартнерс"].

З 2011 по 2016 роки партнером цієї юридичної фірми був Максим Шевердін. Наразі Максим Шевердін є партнером юридичної групи LCF Law Group.

В ЗМІ легко знайти згадку, що саме LCF Law Group є однією з компаній, яка здійснює захист та представництво інтересів Костянтина Жеваго в Україні.

Але безумовно, ну хто з ким десь там не працював. І нічого страшного, що суддя Верховного Суду Олена Кібенко фігурує відразу в трьох провадженнях, де так чи інакше [читайте – фактично або удавано] зачіпаються інтереси олігарха Жеваго. Звісно, це співпадіння. Сумнівів не маю. І все вище описане ніяк не кидає тінь на неупередженість служителя Феміди Олену Кібенко.

Проте перейдемо до ще декількох цікавих моментів, наприклад позиції, висловленої у справі N911/231/22. Або як під час розгляду справ під N911/266/22 та N911/231/22, де вищезгадана суддя займала доволі неординарну і вкрай проактивну позицію, а характер її запитань до учасників процесу свідчив про те, що вона, вірогідно, вже обрала спосіб прихильності до однієї зі сторін, яка за дивним збігом обставин була стороною Костянтина Жеваго.

Зокрема, у справі N911/231/22 суддя Олена Кібенко висловила окрему думку про необхідність прийняття рішення на користь олігарха. Тоді постало питання про застосування норм англійського права щодо визначення правосуб'єктності компаній, які були виключені з реєстру компаній Великобританії, а згодом поновлені там же.

Згідно із законодавством Англії компанії, які виключені з відповідного Реєстру, втрачають свою правосуб'єктність, а з поновленням в Реєстрі – їх правосуб'єктність відновлюється. Під час зазначеного судового процесу експерт у відповідній галузі права надав висновок, згідно з яким компанія, що була виключена з Реєстру, а згодом в ньому поновлена, відновлює свою правосуб'єктність, але її правосуб'єктність не відновлюється ретроспективно. Іншими словами, відновлення в Реєстрі не відміняє того, що певний час компанія не була правосуб'єктною. Проте свою окрему думку суддя Олена Кібенко підкріпила тим фактом, що саме вона є визнаним фахівцем у галузі англійського корпоративного права, а експерт, який надав свій висновок у справу, таким не є. Ось і все.

Але не все, насправді. Суддя тоді ж таки додала, що експерт Михайло Хоменко жодним чином не підтвердив свою спеціалізацію у питаннях, які були поставлені перед ним" та пропонувала колегам у Верховному суді звернутися до Мінюсту або до науково-консультативної ради Верховної Ради для з'ясування "змісту проблематики" з піднятого в рамках процесу питання в контексті англійського права. Найсмішніше те, що на офіційному сайті Верховного суду є інформація про склад науково-консультативної ради і цей експерт – Михайло Хоменко фігурує у її складі. La commedia e finite...

Також суддя Кібенко стверджувала, що компанії, які поновлені у відповідному англійському Реєстрі, повністю відновлюють свою правосуб'єктність, в тому числі ретроспективно. При цьому, суддя Кібенко посилалася на доктрину англійського права, а не конкретні прецеденти, щодо відновлення правосуб'єктності компанії як учасника судового процесу, проте не як учасника цивільних відносин.

Зрештою, вірогідно необізнаному у юридичних тонкощах читачу цього блогу варто було б пояснити, що цивільна правосуб'єктність (правоздатність) є відмінною від процесуальної правосуб'єктності (правоздатності).

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи визначається здатністю мати цивільні права, які відповідають меті діяльності, визначеної в установчих документах і здійснювати пов'язані з цією діяльністю обов'язки. Тоді як, згідно із статтею 46 Цивільного процесуального кодексу України, цивільна процесуальна правоздатність – це здатністю мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи. Це споріднені, але не абсолютно тотожні поняття.

Тому перенесення наслідків поновлення компанії, які настають для процесуальної правосуб'єктності, на цивільну правосуб'єктність є абсолютно безпідставним, необґрунтованим та, м'яко кажучи, не надто вже і науковим. Умисне змішування понять доктора наук судді Верховного суду Олени Кібенко вкрай дивує і кидає тінь на неупередженість в судовому процесі, що є визначальним принципом. І це вже не кажучи про всі вище перераховані, безумовно випадкові і дивні, збіги в обставинах, що супроводжують ледве не всі судові процеси за участі біглого олігарха Костянтина Жеваго.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як українські (не) корупціонери пов'язані з непідсанкційними росолігархами. Part 2.

Нікого не здивувати, що майже 30 років українські корупціонери використовували зв'язки з представниками російських бізнесових кіл, щоб незаконно збагачуватися...

Як українські (не) корупціонери пов'язані з непідсанкційними росолігархами

Розкажу цікаву історію про українського швейцарця, який має тісні бізнесові стосунки як з українськими (не) корупціонерами, так і російськими металургічними олігархами, що досі не потрапили під санкції...

Тест для ВККС: чи притягнуть до відповідальності суддю Босого?

У березні цього року вже описував ситуацію, як глава Господарського суду міста Києва Вадим Босий (не) випадково допомагав олігарху Ігорю Коломойському об'єднувати справи у позовах щодо державного ПриватБанку...

Скільки разів уражено російські авіабази з початку 2024 року?

Дуже цікаву статистику опублікували аналітики Molfar-agency щодо кількості ударів по російським авіабазам з початку поточного року. За їхніми підрахунками, упродовж 8 місяців 2024 року українські оборонці здійснили 40 ефективних ударів по авіабазах ворога: 5 по об'єктах на Кримському півострові, 35 атак по цілях на території рф...

Росіяни спробували спростувати удар ГУР по аеродрому "Оленья"

Дуже цікаво розвивається історія після удару ГУР Міноборони по аеродрому "Оленья" в Мурманській області. Росіяни спробували спростувати цю історію...

Як олігарху Жеваго наклали арештів на 46 млрд грн

Знайшов фантастично цікаву ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 липня про арешт коштів в розмірі майже 46 млрд гривень. Для ознайомлення з повним текстом – клікайте тут...