Як олігарху Жеваго наклали арештів на 46 млрд грн
Знайшов фантастично цікаву ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 липня про арешт коштів в розмірі майже 46 млрд гривень. Для ознайомлення з повним текстом – клікайте тут.
Провадження по цій справі відкрито ще на початку 2023 року, коли вищезгаданий вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, та призначив підготовче засідання.
Що показово, підготовче провадження неодноразово відкладалося, щоб учасники судового процесу мали змогу скористатися своїми правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України. Ніби все в межах і спосіб, як-то кажуть.
Тепер по суті.
В 2023 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом проти ОСОБА_1 [читайте – Жеваго Костянтина Валентиновича] з вимогою стягнути 45 979 796 953 гривень і 50 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час ліквідації банку "Фінанси та Кредит" було встановлено, що відповідач [читайте – олігарх Жеваго], маючи вирішальний вплив на діяльність банку, вчинив дії, які призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.
Вже 3 березня того ж таки 2023 року Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову, ухваливши такі заходи:
- накладення арешту на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Біланівський ГЗК";
- заборону компаніям FERREXPO AG, FERREXPO PLC, Fevamotinico SaRL та Minco Trust здійснювати відчуження часток у цих підприємствах та інших пов'язаних структурах;
- заборону державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб'єктам проводити реєстраційні дії щодо перереєстрації корпоративних прав на ці активи.
Прямуємо далі.
Вже 15 липня 2024 через систему "Електронний суд" від представника Фонду гарантування надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать олігарху Костянтину Жеваго, які знаходяться на всіх рахунках відповідача у всіх банківських установах, а також на належне відповідачу майно в межах ціни позову.
Не буду вдаватися в аргументацію прийнятого рішення, бо там і про норми статтей 136 та 137, де передбачено право суду вживати заходів забезпечення, що включають в себе накладення арешту і на майно, і на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку тощо.
Нагадаю ж бо, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі майже 46 млрд гривень як з особи, що мала вирішальний вплив на діяльність банку "Фінанси та Кредит", за вчинення дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.
Так, спір у цій справі між сторонами виник щодо існування у відповідача обов'язку зі сплати значної суми грошових коштів для покриття збитків кредиторів банку, що перебуває в процедурі ліквідації, проте відповідачем протягом тривалого часу вчинялися дії з метою приховування факту володіння належним йому майном, за рахунок якого можливо виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позовних вимог.
Беручи до уваги викладені заявником доводи та надані на їх підтвердження докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову у вигляді накладення арешту на корпоративні права, які опосередковано належать відповідачу, а також заборони відчужувати такі корпоративні права, суд дійшов до висновків про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
При цьому також цікаво те, що протягом розгляду даної справи суду стало відомо, а представниками учасників справи не заперечувались факти відчуження корпоративних прав третіх осіб, що свідчить про свідоме невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Приховування активів, порушення зобов'язань з декларування майна, виявлені ліквідатором банку шахрайські схеми із заволодіння відповідачем коштами цього банку, ігнорування вимог позивача щодо розкриття інформації щодо належного йому майна та активів, а також свідоме порушення встановлених ухвалою суду заборон відчуження корпоративних прав однозначно ставлять під сумнів доброчесність відповідача.
Із матеріалів справи вбачається, що за фактом виведення відповідачем належних банку "Фінанси та Кредит" коштів за кордон позивач та вказаний банк зверталися до Високого Суду Англії та Уельсу (англійський суд) із позовом до відповідача та інших осіб, які були задіяні в цій схемі, про відшкодування заподіяної ними шкоди.
В свою чергу, у межах цієї справи позивач просив Суд видати наказ про всесвітній арешт активів відповідача. Англійський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позовних вимог шляхом видачі наказу про всесвітнє замороження активів відповідача. Водночас, англійський суд дійшов висновку про відсутність у нього юрисдикції для розгляду цієї справи по суті.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Тому суддя Господарського суду міста Києва ухвалив рішення про задоволення заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову ПОВНІСТЮ.
І, як наслідок, було накладено арешт на грошові кошти, що належать біглому у Францію олігарху Костянтину Жеваго в межах ціни позову – майже 46 млрд гривень.
Єдине, що варто додати – суддя Вадим Босий, що ухвалив відповідне рішення, є "зручним" для іншого українського олігарха Ігоря Коломойського. Хоча справедливості заради варто відзначити, що Ігор Валерійович не бігає по закордонам, а знаходиться під вартою в "конторському" ІТТ по столичному Аскольдовому провулку.
Про "зручність" судді Вадима Босого для олігарха Ігоря Коломойського писав тут і тут.
І так, я не забуваю про "добрі і теплі стосунки" між Костянтином Жеваго та Ігорем Коломойським. Але, можливо, Вадим Босий цього разу враховував незалежність та нейтральність суду, а не вузько корпоративні інтереси окремих фінансово-промислових груп. Сподіваюсь і вірю в це *ironic*
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
