27 лютого 2013, 11:33

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися

Просити про помилування у президента Януковича я не буду, мені немає в чому каятися. Я – політичний в'язень цього режиму, а не злочинець. Для мене є речі важливіші свободи. Я не можу допустити приниження Майдану і української демократії. Я не здійснював інкримінованих мені злочинів, а вироки українських судів вважаю виключно політичною розправою, яка не має нічого спільного з правосуддям.

Які інші шляхи мого звільнення? Найпростіший з них – нарешті розглянути мою справу в об'єктивному суді. Такого українського суду у нас не існує. Навіть Вищий спеціалізований суд, залежний від президента, всупереч законодавчій нормі, перевищив допустимий термін початку розгляду моєї справи на 4,5 місяці. Це означає повне розуміння замовниками моєї справи того факту, що я на 100% виграю справу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Вони просто не дають мені пройти залежний український суд і дійти до ЄСПЛ. Це було б найлогічнішим шляхом мого звільнення.

Звичайно, існують й інші варіанти. Шлях звільнення за станом здоров'я, але він також виявився для мене непрохідним. Шлях звільнення через амністію також нереальний, тому що статті, за якими я засуджений, не підпадають під амністію.

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися – в Адміністрації президента України. Саме там повинні прийняти рішення – або дати можливість пройти касацію і передати справу до Європейського суду, або прийняти інше рішення. Я не збираюся робити роботу за організаторів мого арешту і придумувати варіанти, як завершити це брудне шоу. Ті, хто вляпалися в цю справу, хай самі думають над тим, як з нього вибиратися.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

1000 днів. Тримаємось. Працюємо

Вже через місяць після нападу Японії на Перл-Харбор Президент США Рузвельт створив Раду військового виробництва (War Production Board). Ця державна структура відповідала за переведення американської економіки на воєнні рейки...

План Перемоги без збільшення фінансування ЗСУ?

Можна написати який завгодно пафосний План Перемоги. Але його реалістичність перевіряється дуже просто – досить проаналізувати проект бюджету на наступний рік...

План Перемоги чи План Зради?

План Перемоги, який Зеленський повіз презентувати Байдену, містить вимогу членства України в НАТО. Ідея по суті – вірна. Бо лише членство в НАТО є гарантією безпеки України після війни...

Винити союзників чи казати правду – що обере влада?

На третьому році війни Зеленський заявив, що на 90% виписав пункти Плану Перемоги. І вже днями збирається презентувати його Байдену та обом кандидатам у Президенти США...

Що я НЕ почув від Президента на прес-конференції

Під час спілкування президента Зеленського із журналістами в рамках форуму "Україна 2024. Незалежність" я не почув від нього: - не почув про форуми миру і референдуми, бо тепер виявляється, що переговори з росією не мають сенсу...

Щодо ратифікації Римського статуту

Злі язики кажуть, що Офіс Президента давно хоче змінити Генпрокурора. Добрі язики кажуть, що Генпрокурор давно хоче стати суддею Міжнародного кримінального суду...