27 лютого 2013, 11:33

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися

Просити про помилування у президента Януковича я не буду, мені немає в чому каятися. Я – політичний в'язень цього режиму, а не злочинець. Для мене є речі важливіші свободи. Я не можу допустити приниження Майдану і української демократії. Я не здійснював інкримінованих мені злочинів, а вироки українських судів вважаю виключно політичною розправою, яка не має нічого спільного з правосуддям.

Які інші шляхи мого звільнення? Найпростіший з них – нарешті розглянути мою справу в об'єктивному суді. Такого українського суду у нас не існує. Навіть Вищий спеціалізований суд, залежний від президента, всупереч законодавчій нормі, перевищив допустимий термін початку розгляду моєї справи на 4,5 місяці. Це означає повне розуміння замовниками моєї справи того факту, що я на 100% виграю справу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Вони просто не дають мені пройти залежний український суд і дійти до ЄСПЛ. Це було б найлогічнішим шляхом мого звільнення.

Звичайно, існують й інші варіанти. Шлях звільнення за станом здоров'я, але він також виявився для мене непрохідним. Шлях звільнення через амністію також нереальний, тому що статті, за якими я засуджений, не підпадають під амністію.

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися – в Адміністрації президента України. Саме там повинні прийняти рішення – або дати можливість пройти касацію і передати справу до Європейського суду, або прийняти інше рішення. Я не збираюся робити роботу за організаторів мого арешту і придумувати варіанти, як завершити це брудне шоу. Ті, хто вляпалися в цю справу, хай самі думають над тим, як з нього вибиратися.

Союз із Польщею був і є нашим квитком у європейське майбутнє

Неймовірно пронизлива польська пісня "Подай руку Україні". Це лише одна з тисяч польських акцій солідарності з Україною, яка боронить спільну свободу...

Людям потрібна правда про ціну і цілі війни, про героїв ЗСУ та їх думки

У перші тижні війни арестовицькі байки про Чорнобаївку та інші легкі перемоги були корисними та мотиваційними. Але продовження цього потоку ура-пропаганди та нарцисизму стає неприйнятним для все більшої кількості українців...

Попри "недержаніє ракет" для Московщини "Послєдній парад наступаєт"

Історичних аналогій у цій війні з російськими окупантами дуже багато. Найбільше впадає в око майже буквальне співпадіння планів, методів та риторики фашистів Другої світової війни і рашистів сьогодення...

Путін і його "спецоперація" померли, некролог вже написаний. Питання лише в даті

Зібрання міністрів оборони 40 країн для координації військової допомоги Україні остаточно довело аксіому: росія програє цю війну. Це буде коштувати нам ще багато крові та страждань, але: - неможливо перемогти Генштаб ЗСУ, який користується всіма можливостями Пентагону; - неможливо перемогти Міноборони України, якому поставляє озброєння НАТО; - неможливо зламати економіку України, яка посилена прямими фінансовими вливаннями ЄС...

Бункерна гнида не розуміє, що Україна – не Росія

Бункерна гнида не розуміє, що Україна – не Росія. Тут не коряться силі. Тут від кожного ворожого ракетного нальоту гнів додає сили. Причина – як і завжди – в історії...

Історія карає тих, хто не вивчив її уроки

Усі звірства російської історії московити творили під гаслом "Москва – третій Рим". Навіть придворний історик В. Ключевський писав "Русская история до Петра Великого сплошная панихида, а после Петра Великого – одно уголовное дело"...