27 лютого 2013, 10:33

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися

Просити про помилування у президента Януковича я не буду, мені немає в чому каятися. Я – політичний в'язень цього режиму, а не злочинець. Для мене є речі важливіші свободи. Я не можу допустити приниження Майдану і української демократії. Я не здійснював інкримінованих мені злочинів, а вироки українських судів вважаю виключно політичною розправою, яка не має нічого спільного з правосуддям.

Які інші шляхи мого звільнення? Найпростіший з них – нарешті розглянути мою справу в об'єктивному суді. Такого українського суду у нас не існує. Навіть Вищий спеціалізований суд, залежний від президента, всупереч законодавчій нормі, перевищив допустимий термін початку розгляду моєї справи на 4,5 місяці. Це означає повне розуміння замовниками моєї справи того факту, що я на 100% виграю справу в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Вони просто не дають мені пройти залежний український суд і дійти до ЄСПЛ. Це було б найлогічнішим шляхом мого звільнення.

Звичайно, існують й інші варіанти. Шлях звільнення за станом здоров'я, але він також виявився для мене непрохідним. Шлях звільнення через амністію також нереальний, тому що статті, за якими я засуджений, не підпадають під амністію.

Ганебні на весь світ політичні репресії в Україні мають закінчитися там, де й почалися – в Адміністрації президента України. Саме там повинні прийняти рішення – або дати можливість пройти касацію і передати справу до Європейського суду, або прийняти інше рішення. Я не збираюся робити роботу за організаторів мого арешту і придумувати варіанти, як завершити це брудне шоу. Ті, хто вляпалися в цю справу, хай самі думають над тим, як з нього вибиратися.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Серіал маст гоу он?

1. Чому Президент заявляє, що "Україна змінює свою політичну стратегію..."? Бо він отримав від Європи те, що хотів – 90 млрд євро. І вважає, що цього досить для закінчення війни...

Королівські капризи коштують нам демократичного майбутнього

Що робить самодержець, якщо на голову сипляться погані новини? Якщо твій міністр оборони не хоче оплачувати гостродефіцитні міни 120 калібру, бо йому цікавіше оплачувати вироби своїх фірм...

Вибір людей, а не зговір в президентських апартаментах

25 червня Зеленський заявив, що запустив програму "40 днів" для примушення росії до припинення вогню. Після Форумів миру, плану перемоги і стійкості, незламності і потужності ця чергова програма не сильно схвилювала суспільство...

Час визнати проблему корупції на дронах

Іронія історії: Крим, який Путін мріяв зробити пʼєдесталом свого місця в історії, стає мішком, якого СБС надягає йому на голову. Дроновий контроль шляхів постачання вже зупинив доставку пального...

На своїй землі – свої герої

У час чергового загострення україно-польських історичних позицій варто запитати: чи існують взагалі військові герої, які прихильно сприймаються іншими державами? Чи є Олександр Македонський героєм для Ірану? Чи є Цезар героєм для Франції? Чи є Чингіз-хан героєм для Узбекистану чи України? Чи є Сулейман Пишний героєм для Австрії, а Євген Савойський для Туреччини? Цей ряд можна продовжувати безкінечно...

Серйозні карти України

Як би Трамп не відвертався спиною від Зеленського, він змушений визнати, що Україна має на руках серйозні карти. 1. Стійкість та ініціативність ЗСУ...