Юрій Луценко Генеральний прокурор України

Україна – незламна нація

08 травня 2019, 15:06

Мої обидва діди з одного чернігівського містечка зустрілися під Рейхстагом у травні 1945-го. Дід Михайло якраз дописував "Козелець", а дід Іван вже закінчив своє "Гітлеру пиз...ць"

Дід Іван, що воював усю першу і другу світову піхотинцем, щойно витягнув з того світу старшого сина артилериста Василя, якому при форсуванні Одеру розірвало живіт з кишками назовні. Сержантів не оперували. Тому дід сам промив нутро сина у відрі спирту і зашив його великою циганською голкою. Василь вижив і ми всі малі Луценки пам'ятаємо величезний кривий рубець дядька.

Дід Михайло скоро помер.

Дід Іван до кінця життя брився наголо "опасною" бритвою і люто ненавидів і Гітлера, і Сталіна. Раз я відхопив ременем за фото Сталіна (їх, розфарбовані фломастерами, в 70-х масово продавали грузини на базарі за рубль), яке вклав у книжку. Про війну дід мовчав, лише раз згадав про червоний від крові Дніпро при форсуванні щойно мобілізованими безоружними "піджачниками". При цьому дід тихо матюкався і пив міцну слив'янку. І ніколи не одягав свої три царські солдатські Георгії і радянську "За отвагу".

У день пам'яті я думаю про нього. І про те, як він би матюкав Путіна, коли б дізнався, що той обстрілював його правнука артилериста Сашка під ДАПом в 2014-му.

Україна – незламна нація.

https://www.facebook.com/LlutsenkoYuri/posts/1180552028810637

powered by lun.ua
Уряд реформ376 Україна та Європа1030 Корупція1261 Aтака Путіна1171 тітушки14
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter