Чи реальне припинення вогню?
Вся країна обговорює можливість припинення війни.
Тож декілька моїх думок з цього приводу.
1. Важливо зрозуміти, що у цьому процесі є 2 акти: припинення вогню і обговорення та підписання мирної угоди.
Наша делегація в Саудівській Аравії скорегувала свою позицію і правильно, на мою думку, заявила про готовність до повного (а не секторального) припинення вогню. Саме так, як ставив питання Трамп.
2. Але після цього ми навіщось дозволили Путіну навʼязати обговорення умов припинення вогню. Ми не заперечили, що ці умови – предмет переговорів на наступному етапі. А припинення вогню має бути безумовним.
Згадка про це в сьогоднішньому тексті українсько-європейської позиції – крик вслід поїзду, що пішов.
3. Другою проблемою стала відсутність реального власного плану припинення війни. Тому всі важливі проблеми вирішили без України і за рахунок України.
Чому ми не підтримали план Келлога про деокупацію і демілітаризований характер лівобережжя Запорізької та Херсонської областей?
Чому не пропонуємо конституційно визначений референдум на окупованих територіях?
Чому не ставимо це в залежність від санкцій європейських союзників?
4. Звичайно, можна радіти готовності ПАР взяти участь у гарантіях безпеки України, яку днями оголосив друг Путіна нашому Президенту, зажадав відмови від частини нашої території та й пішов готуватися до візиту на путінський парад.
Але ж можна було хоча би з європейцями узгодити публічні суми підтримки українського ВПК як реальну гарантію безпеки?
5. Розумію, що угода про припинення вогню з великою ймовірністю буде підписана міністром оборони у травні.
Зеленський при цьому негайно оголосить вибори і буде обіцяти виборцям, що після його обрання вдруге він все виправить в майбутній Угоді про мир.
Халва, халва. Чи точніше – шашлики, шашлики.
PS. Ну і очевидне: найбільше програли від цієї Угоди – США.
Вони поставили під величезний сумнів свою роль поліцейського, який захищає демократію і міжнародний порядок.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
