Майбутні вибори знову стануть вибором долі: Європа чи Малоросія
Головною ціллю Революції Гідності був відрив від Кремля і повернення в Європу.
Саме цю політику проводили команди Порошенка і Яценюка в парламенті, які склали кістяк коаліційної більшості.
Антикорупційна законодавча революція, яку на запит суспільства провели БПП і НФ, стала головним іспитом для Євроінтеграції та Безвізу.
Говорячи про антикорупційну революцію, я не перебільшую.
За лічені місяці з нуля було створено орган, який розробляє і контролює план антикорреформ – НАЗК.
На нього поклали і практичну функцію – перевірку відкритих (!) декларацій доходів та видатків усіх держслужбовців.
Ще один гігантський крок – відкриті електронні торги Прозорро, які нанесли удар по тихому розпилу держбюджету.
Ми також включили енергію громадського контролю – відкриті реєстри власності, підприємницької діяльності, землі, бенефіціарів, судових рішень тощо. Це відкрило дорогу журналістським антикорупційним розслідуванням.
Ключевим кроком стало прийняття законів про створення нових каральних органів проти корупціонерів вищої категорії.
І якщо необхідність створення з нуля нового правоохоронного органу – НАБУ – не викликала сумнівів, то окрема, не підлегла ГПУ спеціалізована антикорпрокуратура викликала і ще викликає дискусії.
Справа у тому, що Генпрокуратура практично у всій Європі здійснює процесуальне керівництво всіма правоохоронними органами. І Генпрокурор там може витребувати справу на вивчення, дати оцінку законності і змінити групу прокурорів в тому числі в їхніх аналогах НАБУ.
Але! Європа не вірила і не вірить в здатність будь-якого уураїнського Генпрокурора стати незалежним в питаннях покарання українських еліт.
Справедливо це чи ні, але не вірить.
І вимога створити незалежні, сформовані під критичним наглядом західних партнерів САП та НАБУ була нашим квитком в ЄС.
Ми прийняли цю угоду в 2014, вона зафіксована в усіх євроінтеграційних планах.
На фоні самовдоволеного Чернишова, який з підозрою про корупцію повчає Захід на конференції про фінансування України, ця вимога західних партнерів незалежності САП-НАБУ є ще більшою.
Тому вчорашнє рішення ВР та Президента про відновлення контролю Генпрокурора над САП і НАБУ – не про ефективність антикорупційної роботи. Вона була малою, а тепер зведеться лише до вигідних владі справ.
Це рішення і не про зрадників та корупціонерів в НАБУ. Бо в ВР і ОП їх значно більше.
Це – рішення Зеленського, якому важливіше закрити фонтан справ проти свого оточення, ніж членство в ЄС.
Що робить майбутні вибори знову вибором долі: Європа чи Малоросія.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
