Щодо Скверу Небесної сотні. Генпрокуратура це може)

Повернення у власність київської територіальної громади ділянки, де кияни за свій кошт споруджують Сквер Небесної сотні – прекрасна можливість для Генеральної прокуратури показати свою ефективність.

Річ у тім, що скасувати це рішення – нескладно. Справа навіть не у тому, що суспільна думка зараз на боці прокуратури. Річ у тім, що з юридичної точки зору тут 100% має бути рішення на користь громади, і ось з яких підстав.

Ділянка за адресою вул... Михайлівська, 24-26 площею майже півгектара і оціночною вартістю у 30 млн грн., належить до особливо цінних земель.

Зокрема, того вона є підвидом особливо цінних земель – землею історико культурного призначення. Ділянка знаходиться у межах історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", на території пам'ятки археології національного значення "Культурний шар міста Ярослава", у межах охоронної зони ансамблю споруд Софіївського собору (пам'ятки всесвітнього значення, під охороною ЮНЕСКО).

Стаття 150 Земельного кодексу України передбачає вилучення таких земель (викуп) для будівництва лише за згодою Верховної ради. Натомість Київрада часів Черновецького виділила цю ділянку самовільно, без дозволу парламенту.

Отож, будь-який притомний суд має задовольнити позов про скасування такого розпорядження Київради.

Нагадаю, Київрада свого часу продала цю ділянку для будівництва готельного комплексу.

Я надіслав Генеральному прокурору Юрію Луценку своє депутатське звернення з проханням взяти цю справу на свій особистий контроль. Тим більше, що тут є усі підстави для перемоги.

Впевнений, що у Генеральної прокуратури є усі необхідні і юридичні, і організаційно-адміністративні важелі, щоб повернути землю громаді, і таким чином допомогти захистити Сквер Небесної сотні.

ФБ автора

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.