Хто підставив Євгена Ніщука?!
Уникнувши "чорного" списку ЮНЕСКО, Україна знову ризикує опинитися в епіцентрі міжнародного скандалу.
В кінці січня цього року, на сайті Міністерства культури України був опублікований звіт про стан Об'єкту 527 Списку всесвітньої спадщини "Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра".
http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245193769...
Слід зазначити, що це ледь не перший випадок, коли звіт був відкритий для широкого доступу одразу ж після його написання і погодження. У відповідності з вимогами ЮНЕСКО, переклад звіту направляється в Центр всесвітньої спадщини і публікується на відповідному сайті.
http://whc.unesco.org/document/156439.
Практика відкритого доступу до офіційних звітів країн, об'єкти яких внесені до Списку всесвітньої спадщини була запроваджена ЮНЕСКО о 2014 році, і чималу роль в прийнятті такого рішення зіграла громадська організація "Андріївсько-Пейзажна ініціатива".
Здавалось би, політика відкритості і прозорості – доказ безсумнівного прогресу у розвитку нашого демократичного суспільства. Проте, ознайомившись зі звітом на сайтах ЮНЕСКО та Міністерства культури України, ми з подивом виявили, що насправді це два, абсолютно різні документи! Упевнитися у цьому легко, порівнявши обидві версії. Не треба володіти поглибленим знанням англійської мови, аби помітити різницю.
Перше, що кидається в очі – зі звіту, що відправлений у Центр всесвітньої спадщини повністю зник абзац, який присвячений скандальному будівництву на вулиці Олеся Гончара. "Єдиним актуальним (проблемним) питанням в буферній зоні архітектурного ансамблю Софії Київської залишається будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23." – говориться у звіті.
І далі: "На сьогоднішній день будівництво призупинено і будь-які будівельні роботи не проводяться. Для врегулювання зазначеного питання Київська міська рада Рішенням від 21 квітня 2016 року N340/340 (http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/87E2A16BAA798363C2257FB700687286? OpenDocument) створила Тимчасову контрольну комісію Київської міської ради з питань вивчення та врегулювання будівництва і використання земельних ділянок на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва, на разі ведеться робота щодо шляхів врегулювання зазначеного питання"
Тут же розміщена фотографія скандального об'єкту
//ФОТО//
У звіті, який опубліковано на сайті ЮНЕСКО, замість цього абзацу врізаний опис проблематики Кловського узвозу 7а. Причому, даний текст двічі повторюється у звіті. Напевно, автор внесених правок настільки поспішав, що навіть не встиг вичитати кінцевий варіант виправленого ним документу.
Також із англійської версії звіту загадково зник абзац щодо реалізованого ГО "Андріївсько-пейзажна ініціатива" проекту відновлення трасування фундаментів Десятинної церкви з відповідними фотографіями:
//ФОТО//
Сходи до території Десятинної церкви
//ФОТО//
Трасування фундаментів Десятинної церкви
//ФОТО//
Буферна зона Ансамблю споруд Софії Київської з позначенням території Десятинної церкви
І якщо багато хто хотів би викреслити будь яке згадування про "Андріївсько-Пейзажну ініціативу", то зникнення інформації про будівництво на вулиці Олеся Гончара вигідне у першу чергу, його замовнику – ТОВ "Інвестиційно-будівельна група". Адже ні для кого не секрет, що доля скандального проекту, образно кажучи, висить на волосині.
Тимчасова контрольна комісія, що утворена при Київраді, виявила багаточисельні порушення як українського, так і міжнародного законодавства http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4712/doc/1485887841.html.
Більш того, мер Києва Віталій Кличко неодноразова робив заяви щодо намірів київської влади понизити висотність дисонуючої будівлі, як це було зроблено в Десятинному провулку, виконавши рекомендації Ікомос 2009 року. (Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць – нарадчого органу при ЮНЕСКО) і рішення 39-ї сесії Ради.
І саме зараз будь яке згадування цієї адреси у висновках та рекомендаціях експертної місії і рішенні 41-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини може зіграти вирішальну роль у долі одіозного проекту. Так що відповідь на запитання "cui prodest?" (кому вигідно?) є однозначною. А от хто саме вніс зміни в офіційний міжнародний документ (або дав таке розпорядження) лишається запитанням.
Бо очевидно, що такі суттєві правки не можна списати на "труднощі перекладу". І внести їх самостійно рядовий клерк Міністерства культури також не міг би, це рівень чиновника найвищого рангу.
Тим паче, під документом на сайті ЮНЕСКО стоїть підпис Міністра. Тут необхідно відзначити ще одну важливу деталь: відповідно до існуючої практики, офіційні звіти у ЮНЕСКО відправляються разом із супровідним листом Голови представництва країни при ЮНЕСКО, чи іншої уповноваженої особи: State of conservation report by the State Party / Rapport de l'Etat partie sur l'état de conservation, Summary of the State of conservation report by the State Party / Résumé du Rapport de l'Etat partie sur l'état de conservation.
В даному випадку, окрім підпису Міністра, відсутній не лише супровідний лист, але й будь які дані: дата, вихідний номер тощо. Можливо, просто ніхто не захотів брати на себе відповідальність за відправлення фальшивого документу?
Також хочу підкреслити, що ще у лютому, одразу ж після опублікованого звіту на сайті Міністерства культури, ГО "Андріївсько-Пейзажна ініціатива" направила його своїм партнерам – міжнародним організаціям, які займаються охороною культурної спадщини, як доказ значного прогресу, якого досягнула Україна у даній сфера. Думаю, звіт, який опубліковано на сайті ЮНЕСКО, викличе і у них чимало запитань.
Після таких метаморфоз з офіційним звітом стає зрозуміло, чому проект будівництва на Олеся Гончара 17-23 не був внесений у список адрес, які намічено для інспектування експертами міжнародної комісії ІКОМОС/ЮНЕСКО, яка прибула до Києва саме з ціллю вивчення проблем, які існують на території Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також їх буферних зон.
Також зрозуміло, чому експерт Тамаш Фежерді не побував на об'єкті, що на вул... Олеся Гончара – єдиному на сьогоднішній день проблемному об'єкті в буферній зоні Софії Київської – він просто НЕ ЗНАВ про нього!
У зв'язку з вищевикладеним, виникає ряд запитань. Перше – невже замовник проекту по вул... Олеся Гончара 17-23 настільки впливовий (і навіть всесильний), що може організувати фальсифікацію офіційного міжнародного звіту від імені України, який підготувало Міністерство культури?
За які блага, що обіцяні ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" чиновник готовий ризикувати своїм авторитетом, посадою, репутацією та іміджем країни? За скільки срібників можна продати нашу історичну та культурну спадщину?
І головне – хто саме в Міністерстві не лише втілив підробку офіційного документу, але й насмілився підписати фальшивку у Міністра. Хто Вас підставив, Євгене Нищук?
***
Избежав "черного" списка ЮНЕСКО, Украина вновь рискует оказаться в эпицентре международного скандала.
В конце января этого года на сайте Министерства культуры Украины был опубликован официальный отчет о состоянии Объекта 527 Списка всемирного наследия "Киев: Собор Святой Софии с прилегающими монастырскими сооружениями, Киево-Печерская Лавра": http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245193769.
Стоит отметить, что это едва ли не первый случай, когда отчет был открыт для широкого доступа сразу же после его написания и утверждения. В соответствии с требованиями ЮНЕСКО перевод отчета направляется в Центр всемирного наследия и публикуется на соответствующем сайте: http://whc.unesco.org/document/156439.
Практика открытого доступа к официальным отчетам стран, чьи объекты внесены в Список всемирного наследия, введена в ЮНЕСКО в 2014 году, и немалую роль в принятии такого решения сыграла общественная организация "Андреевско-Пейзажная инициатива".
Казалось бы, политика открытости и прозрачности – доказательство несомненного прогресса в развитии нашего демократического общества. Но каково же было наше удивление, когда, ознакомившись с текстом отчета на сайте ЮНЕСКО и Министерства, мы обнаружили, что, на самом деле, это два абсолютно разных документа! Убедиться в этом легко, сравнив обе версии. Не нужно обладать углубленным знанием английского языка, чтобы заметить разницу.
Первое, что бросается в глаза – из отчета, отправленного в Центр всемирного наследия, полностью исчез абзац, посвященный скандальному строительству на улице Гончара. "Єдиним актуальним (проблемним) питанням в буферній зоні архітектурного ансамблю Софії Київської залишається будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом по вул. Олеся Гончара, 17-23." – говорится в отчете.
И далее: "На сьогоднішній день будівництво призупинено і будь-які будівельні роботи не проводяться. Для врегулювання зазначеного питання Київська міська рада Рішенням від 21 квітня 2016 року N340/340 (http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/87E2A16BAA798363C2257FB700687286? OpenDocument) створила Тимчасову контрольну комісію Київської міської ради з питань вивчення та врегулювання будівництва і використання земельних ділянок на вул. О. Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва, на разі ведеться робота щодо шляхів врегулювання зазначеного питання" (язык оригинала – автор).
Тут же размещена фотография скандального объекта.
В отчете, опубликованном на сайте ЮНЕСКО, вместо этого абзаца вставлено описание проблематики Кловского спуска, 7а. Причем данный текст повторяется в отчете дважды. По-видимому, автор внесенных правок настолько спешил, что даже не успел вычитать окончательный вариант исправленного им документа.
Также загадочно из английской версии исчез абзац о реализованном ОО "Андреевско-Пейзажная инициатива" проекте восстановления трассировки фундаментов Десятинной церкви с соответствующими фотографиями:
Сходи до території Десятинної церкви
Трасування фундаментів Десятинної церкви
Буферна зона Ансамблю споруд Софії Київської з позначенням території Десятинної церкви
И если вычеркнуть любое упоминание об "Андреевско-Пейзажной инициативе" хотели бы многие, то исчезновение информации о строительстве на Гончара выгодно, в первую очередь, его заказчику – ООО "Инвестиционно-строительная группа". Ведь ни для кого не секрет, что судьба скандального проекта буквально висит на волоске.
Временная контрольная комиссия, созданная при Киевсовете, обнаружила многочисленные нарушения как украинского, так и международного законодательства http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4712/doc/1485887841.html.
Более того, мэр Киева Виталий Кличко неоднократно заявлял о намерении киевских властей понизить высоту диссонирующего здания, как это было сделано в Десятинном переулке, выполнив рекомендации ИКОМОС 2009 года (Международного Комитета по охране памятников и исторических мест – совещательного органа при ЮНЕСКО) и решение 39-й сесии Комитета.
И именно сейчас любое упоминание данного адреса в заключениях и рекомендациях экспертной миссии и решении 41-й сессии Комитета всемирного наследия может сыграть решающую роль в судьбе одиозного проекта. Так что ответ на вопрос "cui prodest?" (кому выгодно?) однозначен. А вот кто именно внес изменения в официальный международный документ (или дал такое распоряжение) – остается вопросом.
Ведь очевидно, что такие существенные правки нельзя списать на "трудности перевода". И внести их самостоятельно рядовой клерк Министерства тоже не смог бы, это уровень чиновника самого высокого ранга.
Тем более, под документом на сайте ЮНЕСКО стоит подпись министра. Здесь необходимо отметить еще одну важную деталь: согласно существующей практике, официальные отчеты в ЮНЕСКО отправляются вместе с сопроводительным письмом Главы представительства страны при ЮНЕСКО или другого уполномоченного лица: State of conservation report by the State Party / Rapport de l'Etat partie sur l'état de conservation, Summary of the State of conservation report by the State Party / Résumé du Rapport de l'Etat partie sur l'état de conservation.
В данном же случае, кроме подписи министра, отсутствует не только сопроводительное письмо, но и какие-либо данные – дата, исходящий номер и т.д. Возможно, просто никто не захотел брать на себя ответственность за отправку подделанного документа?
Также хочу подчеркнуть, что еще в феврале, сразу же после опубликования отчета на сайте Министерства, ОО "Андреевско-Пейзажная инициатива" направила его своим партнерам – международным организациям, занимающимся охраной культурного наследия, как доказательство значительного прогресса, достигнутого Украиной в данной сфере. Думаю, отчет, опубликованный на сайте ЮНЕСКО, вызовет и у них немало вопросов.
После таких метаморфоз с официальным отчетом становится понятным, почему проект строительства на Гончара, 17-23, не был внесен в список адресов, намеченных для инспектирования экспертами международной миссии ИКОМОС/ЮНЕСКО, которая прибыла в Киев именно с целью изучения проблем, существующих на территории Софии Киевской и Киево-Печерской Лавры, а также их буферных зон.
Понятно также, почему эксперт Тамаш Фежерди не побывал на объекте на Гончара – единственном на сегодняшний день проблемном объекте в буферной зоне Софии – он просто НЕ ЗНАЛ о нем!
В связи с вышеизложенным, возникает ряд вопросов. Первый – неужели заказчик проекта на Гончара 17-23 настолько влиятелен (и даже всесилен), что может организовать фальсификацию официального международного отчета от имени Украины, подготовленного Министерством культуры?!
За какие блага, обещанные ООО "Инвестиционно-строительная группа", чиновник готов рисковать своим авторитетом, должностью, репутацией и имиджем страны? За сколько сребреников можно продать наше историческое и культурное наследие?
И главное – кто именно в министерстве не только осуществил подделку официального документа, но и осмелился подписать фальшивку у министра? Кто Вас подставил, Евгений Нищук?
ФБ автора
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
