Знову суддя Левицька!

Отже, нападників на Мустафу Наєма суддя Левицька відпустила під домашній арешт. В тому числі і того, котрий тримав Мустафу, коли інший подєльнік бив.

Я не був на самих судових засіданнях, не знаю усіх нюансів справи, але анітрохи не здивований, що ця жіночка так лагідно поставилася до зухвалих нападників.

Нагадаю, що свого часу вона призначила заставу по більш ніж 2.2 млн гривень кожному з хлопців, що облили бензином двері нелегальної "каплички" московського патріархату на території Національного музею історії України. Оце для Левицької справді небезпечний злочин – закоптити вхід у будівлю, котра, за рішенням суду, складається з трьох металевих контейнерів – це дійсно огого яке кримінальне правопорушення.

Не те, що зламати щелепу і завдати струсу мозку людині, котра представилася народним депутатом України, прямо на головній вулиці цієї України.

Мені здається, ця суддя просто зневажає Україну, до всього українського вона ставиться з огидою, що межує зі страхом.

Чого лише вартий такий її пасаж:

"На лобовому склі автомобіля, який був припаркований біля мого дому, під двірником було ким-то підкладено листа у вигляді буклету, на якому зображено сім'ю (папа, мама та двоє дітей), а на зворотній сторінці витяги із статей Конституції України. (...) Я прийняла це як загрозу особисто мені та моїй родині".

Цікава суддя, котру лякає листок з Конституції.

В мене немає сумнівів у заангажованості цієї судді. Не виключено, що люди, котрі виходили від Харона, "настоятеля" "каплички", і ті, хто вийшли на Левицьку від чеченської спільноти зараз – це одні і ті ж агенти впливу.

Буду робити разом з колегами все можливе, щоб Левицьку було відсторонено від справляння правосуддя в нашій країні.

Дістала.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.