Хто такі VoxCheck?
Перед сьогоднішнім днем про проект VoxCheck я чув два рази.
Перший – коли я почув про прекрасну ідею просвітницького проекту, котрий буде аналізувати найбільш популярні в економічному дискурсі тези топ-політиків і перевіряти їх на обґрунтованість. "Круто, що голос економістів буде чути загалу, а не тільки вузькому колу фахівців" – подумав я, котрий свого часу залишив економіку ради журналістики саме для того, щоб бути почутим.
Другий раз я почув про VoxCheck, коли Тимофій Милованов вийшов з його редакційного борду, через, як повідомлялося, "політичну упередженість" і загалом незадовільну якість їх роботи. Мова йшла про відсутність бази текстів, нечіткість вердиктів та брак контролю якості продукту на виході.
Щоб ви розуміли, Милованов, котрого я маю честь знати особисто – це, без сумніву, віддана своїй справі людина і розвиває економічну освіту в Україні, один із спів-творців найкрутішого економічного вишу в Україні – Київської школи економіки.
Крім того, має посаду асоційованого професора у Пітсбургзькому університеті. Мабуть, важко знайти економіста в Україні, котрий так поєднує активну організаційну діяльність та економічну високу науку.
"Відхід Тимофія від VoxCheck – це діагноз для даного проекту. Схоже, хтось вирішив зробити ще один інструмент для чорного піару" – подумав тоді я.
Так і сталося. Про чорний піар я згадав сьогодні, коли почитав у новинах "оцінку" цими людьми, котрих залишив Милованов, проекту Нового економічного курсу, представленого Батьківщиною.
Вони звинуватили авторів документу у плагіаті та – увага – "самоплагіаті"!
Саме застосування цього слова – "самоплагіат" – до документу, котрий покликаний об'єднати попередні найкращі напрацювання економістів, є ще діагнозом авторам Vox ще гіршим, чим той, який поставив Милованов.
Самоцитування, як відомо, є 100% прийнятним у академічному середовищі і тим більш є природнім, якщо йде мова про об'єднання доробку різних фахівців у одному документі. Це ж треба так розвинути у собі оту згадану політичну упередженість, щоб звинуватити упорядника Нового економічного курсу Тетяну Унковську в тому, що вона використовує напрацювання аналітичного центру "Оптіма" – при тому, що вона є... його директором!
Шановні "перевіряльники", а чиї тоді, за вашою логікою, тексти та діаграми вона має використовувати? Ваші, чи що?
Так само безглуздо звинувачувати авторів проекту Стратегії "Синергія розвитку банків та індустріалізації економіки", які брали участь в розробці Нового економічного курсу, в тому, що вони використовували матеріали свого проекту. Свого часу вони так само надали ці матеріали парламентському комітету, згаданому Vox.
Отож, вітаю VoxCheck з визначним досягненням у галузі чорних політтехнологій – не можеш звинуватити опонента у плагіаті, звинувачуй у "плагіаті та самоплагіаті", при цьому не навівши жодного випадку власне плагіату, зате багато розказуючи про те, що автори цитують свої ж власні розробки.
До речі, про респектабельних та англомовних. Якщо критики Нового економічного курсу вважають автором теорії технологічних укладів Глазьєва, то це свідчить про їх неспроможність користуватися навчальною та довідниковою літературою і пошуковими системами Інтернету.
Варто запропонувати їм поцікавитись працями панів Кондратьєва, Шумпетера, Крістенсена, а також Масуди і Масаакі. Варто, в кінці-кінців, піти вчитися до Милованова у його Київську школу економіки.
Звертаюся до всіх. Команда "Батьківщини" з її "Новим курсом" відкрита і вдячна за критику. Я часом сам не погоджуюся з ними! Для цієї команди дискусія навколо її пропозицій – добро, а не зло, навіть коли критика жорстка.
Але, не треба плутати критику з чорним піаром, як не варто плутати любов і проституцію.
Звертаюся до сто років знаних і шанованих мною Олени Білан, Ілони Сологуб та Олександра Жолудя, котрі ще є частиною команди Vox – подумайте, як піар-діяльність ваших колег вплине на престиж професії економіста, зробіть щось з тим, що виходить під вашим брендом.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
