Вікно у Європу... комп'ютерне

Процвітання будь-якої держави, успішність її економіки, рівень життя громадян багато в чому залежить від рівня освіти. Об'єднання Європи, її поширення на Схід і на Балтійські країни супроводжується формуванням загального освітнього та наукового простору, який існує за загальними вимогами, критеріями й стандартами.

Україна приєдналася до Болонського процесу в 2005 році. І в 2010-му вже час підводити перші підсумки нової для нас системи отримання знань.

Уже зараз зрозуміло, що інтеграція в єдиний європейський освітній простір принесла українській молоді багато позитивних і перспективних моментів. По суті пала Залізна завіса вітчизняної освіти. Студенти й наукова інтелігенція отримали доступ до міжнародної системи знань, відкриттів, сучасних розробок і ноу-хау в різних галузях. Без інформаційних і комунікаційних технологій (ІТК) це було б важко уявити.

Завдяки інформаційним технологіям і Інтернет, учні отримують можливість спільної роботи над проектами, доступу до інформаційних банків не тільки своєї школи чи вишу, а й до інших джерел у країні й за кордоном. Застосування ІКТ у навчальному процесі стимулює мотивацію до самостійної роботи.

Нещодавно від системи освіти вимагалося в першу чергу навчити школяра чи студента працювати за зразком, за пропонованим алгоритмом. Тоді така модель навчання себе виправдовувала. Зараз, коли життя радикально змінюється повсякчас, система освіти має прищеплювати й інші навички. Скажімо, уміння адоптуватися й знайти себе в цьому світі, так само як і вміння збирати інформацію, аналізувати, узагальнювати й передавати її іншим людям. Сучасна система освіти має формувати фахівця, професіонала з державним мисленням і світоглядом, серйозного аналітика, відповідального перед суспільством за результати своєї праці. Така система буде сприяти світовому прогресу. І без новацій в області інформаційних технологій і комунікації важко виконати поставлену надзадачу. Невипадково темою одного із Давоських круглих столів з питань філантропії, що буде проходити наприкінці січня, обрано тему новацій у галузі ІТК як поштовху у освіті.

На жаль, у нашої держави, у вузів і шкіл не завжди є гроші для технічного оснащення навчального закладу (придбання комп'ютерів, оргтехніки, підключення до Інтернет), не кажучи вже про стимулювання наукових розробок у сфері ІТ-технологій. Це наші реалії і їх треба враховувати. Меценати здатні стати каталізаторами процесу новацій у галузі інформаційних технологій, що спроможні здійснити прорив в освіті, зробити її доступною для всіх. Так і відбувається на Заході. Комп'ютерний магнат Білл Гейтс – меценат і філантроп, капітал благодійного фонду якого складає понад 28 мільярдів доларів, вкладає величезні кошти на оснащення комп'ютерами й Інтернетом шкіл і публічних бібліотек США й Канади.

Добродійність в Україні ще не досягла такого розмаху як, скажемо, у Сполучених Штатах Америки. Вона й розвивається за іншим, вітчизняним сценарієм. Очолюваний мною Благодійний Фонд "Обдаровані діти – майбутнє України" виробив свою стратегію допомоги. Вважаю: не варто вирішувати проблему за людину, яка потребує сторонньої підтримки. Необхідно допомогти їй, створити умови для того, щоб вона сама впоралася із цією проблемою. Фонд прекрасно розуміє необхідність комп'ютеризації шкіл. Без цього неможливо організувати сучасний навчальний процес, підготувати школярів до студентства й участі в системі освіти в контексті Болонського процесу. Тому на даному етапі допомагаємо в технічному оснащенні інтернатів і шкіл, які взяв під свою тривалу опіку Фонд.

І хоча програма комп'ютеризації в Україні існує на національному рівні, доступ до інформації найчастіше можливий тільки в містах і практично відсутній у глибинці. Аби мати хоча б комп'ютерне вікно у Європу, необхідно забезпечити інформаційну рівність на всій території нашої країни, дати можливість людям дистанційно навчатися, створити нове середовища для спілкування як у побутовому, так і професійному плані.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.