19 грудня 2011, 20:12

З козлами на торг

"Ще встигнеш з козами на торг" – українське народне прислв'я.

Навряд чи зміст діяльності Верховної Ради може становити інтерес для громадян, які мають предмети власної зайнятості. Немає жодної суспільної верстви – студентів, підприємців, пенсіонерів, службовців чи робітників, – яка б вважала, що діяльність цього парламенту є суспільно потрібною. Та, незважаючи на таке ставлення більшості громадян, у парламенті відбуваються якісь процеси та події. На одну таку подію я сьогодні втрапив. Комітет з питань регуляторної політики та підприємництва організував обговорення законопроекту про внутрішню торгівлю.

Шедевральний, слід сказати, це документ , який на радість законодавців та торгівельної громадськості внесено Кабінетом Міністрів. У кожну шпарину взаємин покупця із продавцем влада з допомогою, згаданого проекту намагатиметься встромити свого "некорумпованого і компетентного" скажімо... носа. Регулювати пропонується усе: від графіку роботи торгівельних яток (ст.7п.8) до торгівлі в інтернеті (ст.8). Бажаючі самі можуть зробити висновок про якість законопроекту, прочитавши його. Особливу увагу раджу звернути на ст. 24, де передбачено санкції за порушення цього закону.

Представники зацікавленої і компетентної громадськості під головуванням Наталії Королевської, голови Комітету, обурювалися примітивністю, недалекоглядністю та безвідповідальністю розробників проекту. Вимагали його відкликати, не приймати чи накласти на нього вето, у гіршому разі.

В мене теж, попервах склалося враження, що законопроект той є просто соціально небезпечним. Втім, я помилився. Направду, він є дуже навіть суспільно корисним. Чим більше з допомогою таких текстів влада демонструватиме рівень свого розуміння суспільних процесів, тим очевиднішим для суспільства є рівень її соціальної неадекватністі.

Закон про внутрішню торгівлю є виявом дії іншого, нещодавно сформульованого закону Безмежності українського політичного глупства. Він полягає ось у чому: немає такого очевидно дурного кроку, здійснення якого, здається неможливим з точки зору здорового глузду, який би не був радо готовий здійснити котрийсь з українських політиків.

На круглому столі домовилися створити робочу групу, яка б придумала як унеможливити прийняття згаданого законопроекту, або як його, хочаб поліпшити.

Було б добре також вже почати міркувати над тим, як вичавити корупційну складову з собівартості та кінцевої ціни товарів і послуг, які виробляються та/або продаються в Україні. Як запровадити принцип презумпції законності підприємництва, за якого усяка комерційна діяльність вважатиметься законною, аж поки не буде достеменно доведено її суспільну небезпеку. Як визначити список видів комерційної діяльності які взагалі не підлягають державному регулюванню – репетиторство, усі види ремонтів, програмування...

Це мало б стати предметом політичної діяльності відповідальних політичних сил. Наразі не стане, бо вони нині за округи гризуться.

Нам – споживачам слід запам'ятати, що якість товарів і послуг є предметом взаємин покупця і продавця. Втручання держави у ці взаємини має бути винятком, а не правилом, як це намагаються нав'язати законом.

Втім, де нам це зрозуміти, коли ми ж самі на виборах купуємо туфтових політиків, які продають потім нам послуги у вигляді тих туфтових законів, які, немов ті вікопомні козли, які "постоянно мєшают нам жить".

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...