13 червня 2012, 18:20

Бойове мистецтво

Довелося мені сьогодні водити знайомих з Праги середмістям Києва. Пейзажною алеєю пройшли до Історичного музею, далі – на Михайлівську площу та Володимрську гірку. На Андріївський узвіз я їх не повів, бо соромно його у такому вигляді людям показувати. На Андріївський я, попід естакадою Фунікулеру, пішов сам, відправивши знайомих митися-купатися-відсипатися з дороги.

Видершись стрімкими сходами на гору Уздихальницю, побачив, що на будівлі Театру на Подолі ведуться будівельні роботи. Триває опорядження і будівлі "замку Річарда", з якого вперто намагаються зробити готель. Пристойного готелю там не буде, бо ніяк зробити басейн та паркінг. Там слід зробити зимову філію... Андріївського узвозу, запропонувавши приміщення у ньому продавцям виробів народних промислів та художникам, щоб вони не мерзли на морзі. Філію слід поєднати з вільним комунікативним простором, куди б люди могли приходити зі своїм харчем і просто спілкувалися та сидіти в інтернеті, як це віднедавна заведено у багатьох містах Європи, та й у Києві – на Володимирській і у провулку Шевченка. Може знайдеться там місце і мистецькому хостелу та кінозалу з виставковим центром.

Міркуючи таким чином я незчувся, як опинився на Контрактовій площі. Прямісінько перед гостинно відчиненими воротами Гостинного ж двору. (За каламбур не вибачатимуся. Направду існує два написання назви "Гостинного двору" З одним "н", коли йдеться про заклад торгівлі та двома, коли – про доброзичливість. Мені більше до вподоби з двома.). У ньому вчора відкрилася художня виставка "Культура у вигнанні", присвячена київській міській культурі, яку влада та бізнес активно вичавлюють з міста. Свіжий приклад спроба викинути з приміщення на Контрактовій Дитячий Академічний театр опери і балету.

Родзинкою виставки у Гостинному є картина того самого Громадянина Художника, де творчо переосмислено монументальну фігуру батьківщини-матері. Складно повірити, але двадцять років тому вона була єдиною спорудою, яка спотворювала мальовничість київських схилів з домінантою лаврської дзвіниці на них.

На виставці я зустрів колегу-блогера Ігоря Луценка, який розповів, що виставка відкрилася надвечір. Її відвідали кілька десятків киян, музичний супровід забезпечував гурт "Алітея". Виставку відкрито з тринадцятої до двадцять першої години. Завітайте!

Намагання перетворити Гостинний двір на прилисток нікому не потрібних гламурних бутіків направду не принесе його власникам прибутків. Цінності суперспоживатства лишаються у минулому. Гостинний двір також слід пертворити на мистецький простір. Той самий "зимовий Андріївський узвіз". Тум мають бути галереї, музейні виставки, приміщення для проведення театральних фестивалів, вистав та концертів під відкритим небом.

Метою створення такого громадського закладу не може бути отримання прибутків. Це просто комунікативний простір для сучасних людей, який працюватиме на самоокупності та за рахунок спонсорів, а також закладів громадського харчування. Споруді гостинного двору потрібна не реконструкція, а реставрація. Слід скасувати постанову Уряду про вилучення його з реєстру пам'яток! Цим опікуються громадяни – справжні кияни. Їхня діяльність не є протесаною. Вони просто роблять те, що робити слід. За тим старовинним лицарським девізом: "Роби, що належно, і нехай станеться те, що статися має". Влада їх не чує, намагаючись перетворити Гостинний двір на Негостинний для культури, сумління, гідності киян!

А ось "малюнки з виставки"

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...