Фінансування науки в Україні нині впало нижче критичної позначки 0.3% ВВП. Це показник слаборозвинених країн Африки

Звернення науковців до К. Грищенка з проблематики фінансування науки в Україні.

ГРОМАДСЬКА РАДА

при Державному агентстві

з питань науки, інновацій та інформатизації України

N1/13-зв від 30 січня 2013 р.

Віце-прем'єр-міністру України

К.І.Грищенку

Вельмишановний Костянтине Івановичу!

Громадська рада при Держінформнауки звертає Вашу увагу на необхідність вирішення подальших невідкладних питань сфери науки, інновацій та інформатизації:

1. Фінансування науки в Україні нині впало нижче критичної позначки 0.3% ВВП (це показник слаборозвинених країн Африки). При цьому фінансування університетської науки в закладах МОНМС у 2013 р. скорочене в абсолютних цифрах на 11%. Тому говорити про реформу НАН сьогодні безглуздо: адже наша академічна наука ще живе і часом дає результати світового рівня, хоч за всіма канонами наукометрії мусила вже вмерти. Натомість потрібно:

1.1. Збільшити фінансування науки й залучати в неї молодь (через надання грантів і відомчого житла), бо без припливу молоді наука в Україні вмре через 10-15 років з біологічних причин.

1.2. Захистити НАН від неминучих спроб захоплення її земель і майна, пов'язаних із теж неминучим, на жаль, закінченням "ери Патона".

1.3. Виправити трагічну ситуацію з наукою в університетах. Адже викладач не може займатися наукою без грошей на обладнання, матеріали й літературу, маючи 900 "горлових" годин і безліч звітів і планів, які треба оформити після лекцій. Водночас навіть дослідницькі університети не мають базового фінансування науки. Без цього говорити про входження наших ВНЗ на чільні позиції міжнародних рейтингів нереалістично.

1.4. Вирішити на державному рівні питання оплати доступу науковців до міжнародних наукометричних баз даних (Scopus, Web of Sciences тощо) і електронних закордонних наукових видань, що сприятиме підняттю рівня наукових публікацій українських вчених, інтеграції нашої науки в світову.

2. Українська наука й сьогодні готова багато дати національній економіці, але економіка не готова брати з причин, які лежать у позанауковій площині. Приклад: основи сучасної фотовольтаїки закладено в Україні, навіть p-n перехід – основу сонячних елементів – відкрив у Києві акад. В.Є.Лашкарьов. В цій сфері напрацьовано потужний науковий потенціал. Однак у 2011 р. Уряд згорнув програму відповідних вітчизняних досліджень, і дві великі СЕС у Криму було змонтовано з китайських батарей австрійськими фахівцями. Інші приклади: "Хюндаї" (є власне виробництво), бурові платформи (є своє КБ "Корал") тощо. Отже, підхід до власної науки має бути змінено на найвищому державному рівні. Водночас слід якнайшвидше відновити спеціальний режим роботи технопарків – єдиних по справжньому успішних прикладів наукомісткої інноваційності в Україні.

3. На жаль, влада реально не зважає на думку науковців. Розпорядження Уряду від 28.11.12 про ліквідацію провідної на пострадянському просторі Кримської астрофізичної обсерваторії як юридичної одиниці і її приєднання до КНУ ім.Т.Г.Шевченка ухвалено всупереч позиції колективу КРАО, всупереч думці вітчизняної (звернення Української астрономічної асоціації) і світової (лист президента РАН до М.Я.Азарова) наукової спільноти. "За" було тільки керівництво МОНМС. ЗМІ прямо пов'язують це рішення зі спробами змінити статус земель КРАО. Слід негайно скасувати помилкове рішення і передати КРАО в систему НАНУ. Водночас слід унеможливити ухвалення таких рішень у подальшому без обговорення і наукової експертизи.

4. Найбільшим іноземним донором української науки (понад 200 млн доларів з 1995 р.) є Український науково-технологічний центр (УНТЦ). Однак з 2010 р. Україна не має навіть легітимно призначеного представника в УНТЦ (призначення акад. Б.В.Гриньова було заблоковано МОНМС і він їздить на засідання правління фактично без офіційного статусу). Тим часом слід негайно розпочати переговори зі США, ЄС і Канадою про нові пріоритети УНТЦ, бо первісні завдання (підтримка радянських "конверсійних" учених) вже вичерпано. Інакше ризикуємо УНТЦ втратити.

5. Слід піддати переглядові застарілу Національну програму інформатизації, наповнивши її сучасним змістом і адаптувавши до мережевого виробництва ІТ продукції. Потрібно також вирішити питання про фінансування програми "Бібліотека ХХІ сторіччя", яка має велике суспільне (освітнє, культурне й наукове) значення, критично важлива для міжнародного престижу держави, але з 2011 р. не фінансується.

6. Президент В.Ф.Янукович 8 серпня торік обіцяв представникам інтелігенції, що мовне законодавство буде вдосконалено. Однак доля напрацювань утвореної тоді робочої групи на чолі з Р.В.Богатирьовою невідома. Натомість реально триває посилений наступ на українську мову. Особливо "відзначилися" МОНМС (вперше за роки незалежності скоротилося число учнів в україномовних школах і класах), місцева влада в Луганську й Одесі. Дійшло до того, що внесений Урядом проект нової редакції закону "Про видавничу справу" демонстративно усуває наявне в чинному законі аполітичне положення про те, що держава сприяє перекладам зарубіжної художньої і наукової літератури українською мовою (як це робить щодо своєї мови кожна цивілізована країна). Така політика згубна, бо призводить до розколу суспільства й держави, і потребує негайної корекції.

З повагою й надією на розуміння,

Голова Громадської ради д.ф.м.н. М.В.Стріха