Увазі Секретаря Київради, (що термін її конституційних повноважень вичерпано 2 червня ц.р.), пані ГЕРЕЗІ Г.Ф.
Шановна Галино Федорівно!
Напередодні державного свята "День Конституції України" Ви, 27-го червня, бучно відзначили родинне свято – ювілей Вашого чоловіка. Захід відбувався у пляжному клубі "Ольмеко", що на Долобецькому острові. У такий спосіб Ви зробили свідками родинного святкування тисячі киян та відвідувачів столиці.
Ваші гості мусили добиратися до пляжу автомобілями через дерев'яний понтон, наплавлений через Венеціанську протоку, далі ґрунтовою дорогою, що пролягає крізь "історичний" тренажерний майданчик, який десятиріччями гуртує спортсменів – бодібілдерів та гімнастів.
Потік автомобілів у натовпі пішоходів створює незручності та небезпеку, як для одних, так і для інших. Чи навряд Ви особисто отримали задоволення від того, що, прямуючи автомобілем до місця святкування, мусили просуватися у натовпі відпочивальників, зокрема дітей. Також не додавали, вочевидь, естетичної насолоди побутове сміття, смердючі, ще радянськими смородом, громадські туалети, та баюри на шляху.
Шкода, що Ви – людина, яка ще місяць тому виконувала обов'язки найвищої посадової особи київської громади, відвідали Гідропарк після вичерпання законного терміну повноважень. Ці відвідини могли б стати у нагоді задля отримання корисного соціально-політичного досвіду, адже територія парку являє собою один з численних анклавів у місті, на які офіційна влада поширюється спотвореним чином – вона там являє собою елемент тіньової економіки, що додатковим тягарем лягає на собівартість товарів та послуг, які надаються відпочивальникам. Втім, це вже повсюдно стало повсякденною нормою українського буття.
Зрозуміло, що Київрада не має впливу на охорону правопорядку, роботу податкових, наглядових, зокрема і санітарних, органів. Зрештою рада, направду, не контролює дії свого виконавчого органу – державної адміністрації. Проте, в ради був один незаперечний ресурс, яким вона могла скористатися, аби того прагнула, в інтересах громади. Це ресурс публічності. Варто було співпрацювати із самоорганізованими спільнотами, зокрема і тими, що виникли на Гідропарку – організаторами "дискотек пенсіонерів", тими ж спортсменами, підприємцями. Предметом такої співпраці мав би бути розвиток інфраструктури парку – перш за все санітарної, збереження його природного середовища, заборона на пересування у ньому автомобілів, декриміналізація, забезпечення повсюдного доступу до берегів Дніпра, розвиток мережі велодоріжок... Форма співпраці – громадські слухання і, за їхніми результатами, підготовка проектів нормативних документів.
Чому така робота не велася Київрадою? Питання риторичне, бо та рада не представляла інтересів громади і не цікавилася ними. Політичні партії так само вважають таку співпрацю "не царським ділом" та й недовіряють партіям самоорганізовані громадяни, які просто роблять справу.
Якось нещодавно О. Попов спробував поспілкуватися з завсідниками майданчика – йому дорогу крізь нього тре було прокласти до місця проведення чемпіонату з пляжного футболу. Отримав тоді пан "намісник" масу негативних емоцій. Наступного дня прислав А. Голубченка – з тим самим результатом. Утім, дорогу таки проклали. Гадаю, що є загроза її продовження до пристані навпроти Русанівських садів, аби зробити комфортним доступ до яхт, що там швартуються. При цьому міст, через Венціанську протоку, який мав бути зданий до 20-го червня, цього літа введено в експлуатацію не буде.
Утім, повернемося до святкування! Салют на честь ювіляра – народного депутата, члена фракції ПР – було дано з Труханового острова – навпроти "Ольмеко". Наступного дня відпочивальники, аби розчистити собі пляж, мусили прибрати за піротехніками залишки петард. Вийшло три великі мішки. Двоє немолодих пляжників, прибираючи, назвали таку поведінку "сілебретіз" "свинством ювілейним". Цією цитатою я того ж дня завершив свій допис на фейсбуці.
Проте, є одна незаперечно позитивна річ у такому святкуванні – це наочна демонстрація потреби відокремлення бізнесу від влади і влади від бізнесу. Зрештою, хіба мало "крутеликів", як сказав класик у Сєвєродонецьку, "постоянно мєшают нам жить"? Та, коли такі дії вчиняють особи публічні, світські, то це впливає на громадську думку у правильному напрямку.
Мільйонери, нехай і у першому поколінні, мають змогу впливати на суспільне життя без мандатів депутатів – створюючи робочі місця та займаючись доброчинністю. Інтереси суспільства і бізнесу часто суперечать одні одним, а в українських реаліях великий підприємець, за яким стоять численні трудові колективи, особливо вразливий.
На цьому, Галино Федорівно, дозвольте привітати Вас із закінченням Вашої місії в.о. Київського міського голови та побажати успіхів у підприємництві та доброчинності.
І ще: у день ювілею у службових їдальнях кампанії "Епіцентр" роздали співробітникам по шматку торта. Ваші співробітники переказували, що "краще б грошима".:)
