Прозорістю по маніпуляціях
Кількість сфер суспільного буття, які регулюються державними інститутами зменшується із кожним роком. Інколи держави останніми дізнаються, що намагаються унормовувати та регламентувати процеси, які не вже підлягають їхній владі. У інформаційному суспільстві це перш за все інформаційний простір.
За останні роки значно змінилася структура джерел інформації, що її отримують громадяни України. Зменшується частка друкованих ЗМІ, досягло свого піку розвитку телебачення, щодень збільшується кількість сайтів. Соціальні мережі, блоги та форуми також перетворилися на потужний чинник інформаційного простору.
Разом з тим телебаченню, радіо, традиційним газетам з журналами ще залишається значна частка медіаринку. Уявлення про те, що той, хто контролює "друкарський верстат або телекнопнку" контролює і громадську думку залишається одним з потужних чинників медіаполітики в Україні.
У "джентльменському наборі" причандалів (аксесуарів) українського олігарха неодмінно поряд з футбольним клубом та потужними валютоносними підприємствами має бути телеканал та друковане видання. Це не лише ознака належності до скоробагатьків найвищої ліги, це – зброя. Її застосовують у міжкланових війнах, публічному лобіюванні підприємницьких інтересів і, звісно – у політиці. Це прямо зачіпає суспільні інтереси, бо одним із засобів суперництва у медіапросторі є маніпуляція суспільною свідомістю. Нерідко в інтересах інших держав. Найбільший вплив на інформаційно-культурний простір України традиційно мають російські ЗМІ.
ПАРЄ не раз звертала увагу української влади на непрозорість структури власності на медіактиви в Україні. Вчора президентом підписано Закон Про забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації. Його Верховна Рада прийняла на останній сесії майже рекордною кількісттю голосів – 322.
Тепер власники ЗМІ та топменеджери видань мусять називати себе на шпальтах кожного номеру, запроваджується поняття "зв'язаних осіб" – родичів власників, включно з мачухами та вітчимами, які через власника контролюють діяльність мадіпідприємства. Віднині телерадіорганізації не можна реєструвати в офшорних зонах, перелік яких визначає Кабінет Мінстрів. Також має декларуватися структура розподілу статутних капіталів ЗМІ, багато іншої, зокрема, персональної інформації. Розширено перелік підстав для відмови у державній реєстрації ЗМІ.
Закон належить до тих, що мають бути прийнятими до Вільнюського саміту Україна – ЄС. Тому, його підтримано і опозицією. А "віз" Громадського телебачення загруз десь у численних круглих столах та інших заходах з обговорення необхідності його створення.