Увазі Миколи Томенка!
Поточна сесія парламенту розпочалася з розгляду "євроінтеграційних законів". Європейська спільнота цілком слушно вимагає від України реформувати вибіркове та політично мотивоване судочинство, адміністративно керовану виборчу систему та унеможливити маніпуляцію з боку влади засобами масової інформації. Влада своєю чергою під виглядом "європейських законів" намагається протиснути через парламент "реформи", що посилюють її вертикаль. Можна зрозуміти логіку авторів таких законодавчих новацій, коли вони – автори належать до "придворного табору". Вони "оптимізують" структури влади у власних інтересах, як це було з поверненням до старої "самодержавної" редакції Конституції, чи свіжоспеченим проектом змін у системі судочинства. Проте, коли місцеву пресу ставить у майново-адміністративну залежність від центральної влади у Києві опозиціонер Микола Томенко, то доцільність таких дій з точки зору суспільних, а не – якихось суб'єктивних, персональних інтересів, збагнути складно.
Йдеться про законопроект N2600, яким передбачається реформувати всі українські державні і комунальні засоби масової інформації. За цим законопроектом Держкомтелерадіо не лише контролює процес так званого реформування і приватизації обласної та районної преси, а й отримує право приймати рішення про повернення до державної власності надане трудовим колективам газет приміщення та інше майно для подальшої їхньої приватизації. Якщо трудовий колектив редакції не подасть заявку на реформування, то саме Держтелерадіо, за пропозицією Томенка, повинно займатися приватизацією майна редакції. Підписав цей законопроект М. Томенко ще в ударівця Р.Раупова, свободівця І.Мірошніченка, С. Курпіля з "Батьківщини" і регіонала М.Баграєва. Таким чином політичну відповідальність за позбавлення місцевих громад та трудових колективів ЗМІ майна, що природнім чином належить їм, рівномірно розподілено між майже усіма парламентськими політичними силами, окрім комуністів.
Фактично, Держкомтелерадіо отримує важелі управління всіма процесами роздержавлення друкованих ЗМІ в країні. Держкомтелерадіо набуває досить широких повноважень, що створюють потенційну загрозу корупційних зловживань. Зокрема, Держкомтелерадіо отримує право на прийняття рішення про повернення (по суті "реприватизацію") безоплатно переданого в процесі перетворення майна редакцій. Достатньою підставою для цього може стати "зміна тематичної спрямованості реформованого ЗМІ", яку можна трактувати надто широко, і підвести під нього будь-який тематичний розвиток газети. При цьому, за законопроектом, у випадку, якщо редакція станом на кінець (чомусь) 2009 року мала на своєму балансі певні приміщення, вони залишаються на балансі і реформованої редакції. Іншими словами, законопроект передбачає безоплатну передачу перетвореним редакціям права безкоштовного користування нерухомим майном за умови "забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення та тематичної спрямованості". У випадку, якщо Держкомтелерадіо вирішить, що газета функціонує, наприклад, "не за цільовим призначенням", це може стати підставою для втрати права безкоштовно використовувати майно надалі.
Наприклад, певна редакція комунальної газети має на балансі якесь приміщення. Після реформування редакції та створення на її основі ТОВ це приміщення має безоплатно і безстроково передаватися новоствореній юридичній особі. Питання, чи передається це приміщення їй, залежить від Держкомтелерадіо, який має внести ці дані до Зведеного списку об'єктів реформування (якщо у списку немає, то приміщення у кращому випадку передається в оренду на 5 років).
Після отримання можливості безстроково і безоплатно використовувати приміщення, редакцію можна "ущільнити", працівників скоротити, а вивільнені площі здавати в оренду. У такому випадку новоутворене товариство з обмеженою відповідальністтю формально не змінює профілю, продовжуючи випускати незначні тиражі газети (наприклад, щотижня або щомісяця), і при цьому отримуючи прибуток від здачі в оренду отриманих нею безоплатно державних площ. У випадку, якщо Держкомтелерадіо не буде на це реагувати, то така ситуація за законопректом може тривати вічно.
Перед виборами 2015 року місцеві засоби масової інформації, таким чином, цілком залежатимуть від центрального органу виконавчої влади – Держтелерадіо. Навіщо опозиції власними руками створювати для влади таку "інформаційну вертикаль"? Держкомтелерадіо і сам вже подав майже тотожній законопроект.
Під прикриттям необхідності ухвалення нормативних актів, спрямованих на приведення взаємин ЗМІ і влади у відповідність до європейських практик та роздержавлення місцевої преси, створюються умови, коли вона у своїй господарській діяльності (а в українських реаліях це означає – за своїм змістом) залежатиме не від місцевих рад, як це є зараз, і не від читачів, як це є у європейських країнах, а від Держкомтелерадіо, який на виборах діятиме в інтересах чинної влади.
