Сприятливий вітер
Два десятки років існування України як самостійної держави позначилися непослідовністю та еклектичністю діяльності її політиків. Власне, у більшості сфер буття, які є предметами політичного регулювання, системна стратегічна політика повсякчас підмінювалася рефлекторними кроками, що являли собою реакцію на сьогоденні подразники. Це призвело до виснаження виробничого та інфраструктурного потенціалів країни, деградації якості її населення.
Відкладені стратегічні рішення накопичувалися, немов токсини в організмі. Збільшення їхньої концентрації становить дедалі більшу загрозу для кожного наступного покоління. Суспільство наблизилося до екстремуму такої системної загрози. За ним міг би насупити крах системи державних інституцій.
Проте Україні поталанило!
Тектоніка геостратегічних процесів, які відбуваються у Європі, ширше – у західній цивілізації – створюють сприятливі передумови для інтеграції України у її ціннісний, етичний простір. Водночас, як зазначив сьогодні на зустрічі з учасниками Львівського форуму видавців, член групи Першого грудня, релігійний філософ і дисидент Євген Сверстюк: ми живемо в умовах "сприятливого вітру", коли і чинна влада докладає свої зусилля для реалізації "західного цивілізаційного вибору" українців, який маніфестовано ще референдумом 1-го грудня 1991 року. За його підсумками незалежність було проголошено у філігранно точний юридичний спосіб.
Попри претензії до якості влади в Україні, практично з моменту проголошення самостійності, слід визнати, що дипломатична служба являла собою осередок високої професійності. За двома винятками, усі міністри закордонних справ України є фаховими, кар'єрними дипломатами – від першого керівника цього відомства Анатолія Зленка до нинішнього – Леоніда Кожари. Цього року Україна головує в ОБСЄ. Вперше у сучасній історії. Це надзвичайно сприятливий збіг у контексті підготовки листопадового саміту Україна – ЄС у Литві. Доречі, великий симпатик європейської інтеграції України – Литва – нині очолює ЄС.
Такі сприятливі обставини ефективно використовуються Україною у євроінтеграційному процесі. Свідченням цьому є візит Л. Кожари – чинного голови ОБСЄ – до сусідніх з Україною Хорватії, Словенії, Словаччини, Чехії та Румунії, які вже усі є членами ЄС.
Всі ці країни мають свої різнопланові інтереси у взаєминах з Україною – від зацікавленості в українських туристах до питань прикордонного співробітництва та проблематики національних меншин у нашій країні. Нарешті діалог із ними України набуває предметного, прагматичного та відповідального характеру.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
