Кривдинг, або не трольте тролів задзеркалля
Антонімом слова "правда" є – "брехня". Це в українській мові. У російській справді: "правда" і "кривда" являють собою пару антонімів. Щоправда у цьому разі під "правдою" мається на увазі не достеменність, а справедливість. Кривда це несправедливість. Скривдити означає образити. Саме протиставлення "справедливості" та "несправедливості" і мали на увазі ті, хто зварганив "криводзеркальний відбиток" сайту "Українська правда".
У цьому найменуванні автори поєднали два очевидні призначення новоствореного сайту, які є однаково антагоністичними до поняття "правда", – брехати та кривдити.
"Кривда" вельми корисний сайт.
По-перше, автори ідеї, мавпуючи дизайн "УП", визнали за нею лідерство серед суспільно-політичних мережевих видань. Утім, це й без них усі знають.
По-друге, "кривдники" привертають увагу до першоджерел інформації – інших ЗМІ та соціальних мереж. Цим вони сприятимуть політичній грамотності та активності суспільства.
Якісь зловорожі до "Кривди" недоброзичливці ("тролі" – "по-модньому") можуть стверджувати, що сайт створено задля того аби пересварити поміж себе журналістів, політологів, політиків, політтехнологів та інших учасників інформаційних процесів. Брехня! Кривда, себто! Кривдники чорним по білому пишуть на своєму сайті, що їхньою метою є викриття "джинси" – замовних матеріалів у інтересах тих, хто за них платить.
Отже, по-третє, "викриваючи джинсу" цей сайт спонукатиме журналістів та інших "викритих" кривдниками громадян до активнішого з'ясування стосунків. Цим вони сприятимуть інтенсивнішому спілкуванню та порозумінню поміж ними. Ну, хіба ж дарування розкоші спілкування та порозуміння не є корисним для конкурентного середовища медійників?
Юлія Тимошенко у своєму інтерв'ю "УП" влучно сказала, що "в нас політики переписуються з політологами". Ну, дик, давно вже час втрутитися у цю переписку! От "Кривда" і втручається. Анонімно, щоправда.
Шкода, що "Кривда" не має розділу "блоги"! Деякі відомі блогери зі справжніх ЗМІ стали б його окрасою. Так само прикро, що співробітники "Кривди" – "прості люди", (як те стверджує цей сайт), не беруть і не дають інтерв'ю. Було б цікаво побачити цих "неджинсових журналістів" на прес-конференціях та круглих столах, але їхня природна скромність та "зневага" до "гламурної зірковості" не дадуть нам змоги одразу побачити кривдне "обличчя Гюльчатай".
Утім, паранджа досить швидко впаде з нього. Разом з іншими частинами одягу – співробітники "Кривди", її фундатори і натхненники скоро стануть відомими, бо такими є закони обігу інформації.
По-четверте, чим корисний цей сайт – профілактична дія. Об'єктивно його матеріали вже призводять до непорозумінь, пошуків джерел витоків інформації у редакціях та штабах, інших конфліктів. Як вже було сказано такі обставини мають добрий тренувальний ефект – стимулюють імунітет від підлостей у редакціях. Про штаби цього не скажеш, наразі.
По-п'яте – найголовніше: творці "УК" досягають результату діаметрально протилежного тому, задля якого створювали сайт. Замість пересварити усіх з усіма в експертно-журналіському середовищі аби полегшити маніпуляції ним в ході президентської кампанії, сприятиме його "подорослішанню" та виоокремленню більш суспільно відповідальніших кластерів з нього. Позаяк цей проект має на меті геть інше, то власники "Кривди" швидко збагнуть його непотрібність. Однак таки встигнуть наробити ще чимало підлостей, бо ресурсу в них на те доста.
Інша обставина, яка зумовлює зайвість "УК" полягає у тому, що існує чимало набагато розкрученіших сайтів, де можна анонімно друкувати усі ті речі, що й на "Кривді".
А шкода! У задзеркаллі "Кривди" доволі органічно виглядали б чимало з тих, хто придурюється сумлінними і відповідальними громадянами – (журналістами, експертами, політологами, депутатами, вже згаданими блогерами...) дописуючи у респектабельних виданнях. Зокрема і у цих блогах:).
