Ще один атрибут радянщини іде у небуття
Президентським указом дано початок останньому призову на строкову службу у збройні сили. Наступного року збірних пунктів у військкоматах вже не буде. Україна прощається із ще одним рудиментом радянського ладу – обов'язковою для чоловіків службою в армії.
Намір здійснити армійську реформу декларував ще років вісім тому попередній президент, а також "його" уряд. Це слід було зробити у тодішніх – значно ліпших економічних та соціальних умовах, але сприятливий час було змарновано. Професійна армія коштує дорожче за рекрутовану. Сьогодні, коли виконання державного бюджету здійснюється із більшим напруженням, перехід до професійної армії є складнішим, але на те немає ради.
Ускладнення озброєнь, військової техніки та спорядження вже не дозволяє військовику опанувати їх протягом короткого річного або дворічного терміну служби. Армія потребує нових знань, умінь та навичок. Тому збройні сили професіоналізуються повсюдно у світі. Виникають нові роди військ. Наприклад, у США вже більше трьох років функціюють кібернетичні війська. Їхня офіційно оголошена чисельність становить десять тисяч вояків. Службу вони часто несуть удома. Очолює хакерську армію бригадний генерал.
Відмовляючись від неефективної у сучасних умовах рекрутованої армії Україна просто адекватно реагує на трансформацію способів забезпечення оборонної спроможності. Так, як це здійснюється у ЄС. Проте, для пострадянських країн армія являє собою не лише оборонний, але і соціальний інститут – вона утримує житловий фонд, шпиталі, санаторії, навчальні заклади. Служба в армії для багатьох молодих це можливість отримати освіту та навички, які дадуть змогу реалізувати себе у подальшому житті.
Крім того, відмова від призову означатиме скорочення значного числа штатних одиниць у військових частинах та штабах. Чоловіки, яким іще далеко до пенсії, опиняться перед необхідністю знайти нову роботу, перекваліфікуватися, переїхати на нове місце проживання. І це з родинами.
Започатковуючи професійну армію доведеться розв'язати безліч не лише оборонно-безпекових, але і соціальних проблем. Така робота своєю чергою потребує, поряд із значними коштами, також і ресурсу професіоналізму.
