Форум євромайданів – офіційна опозиція. Краще пізно, ніж...
Вчора у Києві пройшов Позачерговий форум євромайданів України. Він став організаційним та змістовним продовженням Першого форуму, що відбувся у Харкові 11-12січня.
Євромайдани, які нині стоять вже майже у 60 містах країни, являють собою осередки суспільної солідарності та спільних дій громадян, спрямованих на трансформацію країни відповідно до потреб сучасного рівня цивілізаційного розвитку людства. Сучасна держава в Україні цим потребам не відповідає.
Євромайдани, так само, як і перший Майдан у 2004 році, є унікальним соціо-культурним явищем – внеском України у сучасні цивілізаційні процеси. Лише від влади залежить та обставина, що триваюча в Україні революція втратила мирний характер.
На Позачерговий форум до Києва прибув 101 делегат, від 56 євромаданів та громадських середовищ – суб'єктів руху майданів, та 59 спостерігачів.
Більш високий рівень представництва у порівнянні з форумом у Харкові пояснюється розширенням протестів, особливо у південно-східних регіонах, та набуттям ними нових форм.
Перший форум пройшов фактично в стані облоги, влаштованій харківськими владоохоронцями та їхніми найманцями. Попри це той форум дав старт процесу прямої комунікації учасників євромайданів, започаткував інтелектуальну роботу над майбутніми обрисами суспільно-державних взаємин в Україні.
Через недостатню обізнаність до інформаційної "облоги" Форуму у Харкові долучилися і відомі опозиційні політики. Харківський нардеп з фракції "Батьківщина" Арсен Аваков на своїй сторінці у фейсбуці написав, що: ""Нас всіх тут в цю безсонну ніч шокувало збіг цілих абзаців проекту резолюції Форуму, [Харківського – КМ], та темників з адміністрації Януковича...Я тепер точно знаю, що частина провокаторів від політики намагаються за вказівкою президентської адміністрації розколоти Євромайдан провокативними пропозиціями, що мають бути озвучені з Харкова".
Ще більш категоричними у своїх міркуваннях щодо Харківського форуму були представники Об'єднання "Третя Українська Республіка" Володимир Філенко та Роман Безсмертний.
В. Філенко: "У Харкові ми станемо свідками чергової такої "блискучої" спроби розколоти політичну і громадську частину Майдану. До речі, це місто вибрано аж ніяк не випадково для проведення Всеукраїнського Форуму Євромайданів 11-12 січня, адже саме через Харків Росія постійно завойовувала Україну. Можна згадати і про входження військ Муравйова, і про створення столиці України саме на Сході. Саме тому Харків у черговий раз не випадково обрано форпостом можливого розколу Майдану. Тим паче, при владі там абсолютно лояльна до влади парочка Кернес-Добкін. Тому Харків – зручне місто для такого провокативного збіговиська."
Р. Безсмертний: "Водночас зініційований у Харкові Сергієм Бондарчуком, Володимиром Огризком і Андрієм Ніцоєм Форум євромайданів, вводить суспільність в оману.
...На це зібрання у Харкові запрошені представники майданів зі всіх регіонів. Виникає питання: на якій підставі Бондарчук, Огризко і Ніцой користуються терміном "майдан", запрошуючи людей у Харків на зібрання, коли ні перший, ні другий, ні третій не мають стосунку до політичних сил, які очолюють Майдан".
Київський форум, який пройшов у менш екстремальних інформаційних та безпекових умовах, показав, що рух євромайданів набуває нової суспільної якості. У чотирьох робочих групах форуму обговорили не лише питання тактики поточної діяльності та її координації, захисту учасників майданів, але і стратегічні політичні проблеми. Зокрема: механізми формування технічного уряду, основні цілі його роботи, принципи добору персоналій до нього.
Пропозиції форуму щодо вирішення порушуваних питань викладено у його чотирьох резолюціях.
Прикметно, що цього разу на форум завітали члени парламенту від опозиційних партій – Микола Княжицький та Андрій Іллєнко.
Лідер Об'єднання "Третя республіка" Юрій Луценко в ході засідання однієї з робочих груп Форуму, у відповідь на питання Сергія Бондарчука стосовно нинішнього ставлення до діяльності форму євромайданів, сказав, що приносить вибачення за слова Володимира Філенка, сказані на адресуу першого форуму та ще раз наголошує на необхідності консолідації громадянського суспільства і політиків перед спільною для країни загрозою.
Важливо, щоб лідери офіційної опозиції збагнули, що "рядові громадяни", які об'єднуються задля подолання мороку в Україні, є не їхніми конкурентами за участь у політичних процесах, а навпаки – тими, хто ці процеси розвиває та спрямовує. Громадянська консолідована активність виявилася тим унікальним національним ресурсом, який може врятувати український суспільний організм від знищення.
