Другий фронт
Заплановані зустрічі обраного президентом України Петра Порошенка зі світовими лідерами у Польщі та Франції, ще до офіційного вступу на посаду – річ у світовій дипломатичній практиці безпрецедентна. У факті цих зустрічей є визначальна заслуга українського суспільства, а також війни, розв'язаної росіянами проти нашої країни.
Обраний президент отримав можливість довести суспільству свою зовнішньополітичну ефективність. Перед усім це стосується перспективи продажу у Росію французьких бойових кораблів типу "Містраль". Росіяни вже заявили, що дислокують їх у Чорному морі. Може, що і в окупованому Севастополі.
Цю оборудку слід зупинити, для чого є усі правові підстави. Колективні санкції країн Заходу щодо РФ можуть бути поширені французьким керівництвом і на контракт щодо "Містралів". Однак Україна має виявити власну наполегливість у цьому питанні. Зустріч у Нормандії – ідеальне місце для цього. Тим паче, що присвячено її відкриттю другого фронту проти фашистів у 1944 році. Сьогодні Україна та само потребує другого фронту у неоголошеній війні з агресором – Росією.
Ще одним зовнішньополітичним питанням є проблема юридичної фіксації ставлення міжнародного співтовариства до окупації та анексії Криму. Замало просто назвати півострів окупованим у черговій заяві. Є потреба у створенні спеціальної постійно діючої Комісії ООН, яка б здійснювала комплексний моніторинг дій окупантів у Криму – від порушень прав людини до стану довкілля та культурного надбання. Головне ж – визначила комплекс міжнародних заходів щодо відновлення територіальної цілісності України та її права щодо застосування військової сили проти окупантів. Майбутня війна за Крим має бути визнана Світом такою, що є справедливою з боку України.
Петро Порошенко має добру нагоду поставити це питання, бо у святкуванні річниці відкриття другого фронту братимуть участь глави держав, що є постійними членами Ради Безпеки ООН.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
