30 липня 2014, 11:41

Війна війною, а опалювальний сезон за розкладом

Кияни дедалі частіше запитують: коли до їхніх домівок повернеться гаряча вода. Ці питання звучать як у прямих ефірах теле- і радіопрограм, так і у соціальних мережах та при особистому спілкуванні. Справді на сьогодні близько 4, 5 тисяч будинків у столиці відключено від гарячого водопостачання – близько третини багатоквартирного житлового фонду міста.

Неофіційні пояснення такого стану речей полягають у тому, що постачальник тепла – кампанія "Київенерго" вимушена піти на такі заходи з метою економії газу перед опалювальним сезоном, коли в рази виросте споживання газу і – відповідно видатки на нього. Почали з відключення ЖЕКів – боржників, а тоді черга дійшла до інших споживачів.

Днями в ефірі телепрограми "Свобода слова" голова НАК "Нафтогаз" А. Коболєв зазначив, що нас очікує непроста зима через значні складності з газопостачанням, зокрема у Києві. Тому у компанії навіть спеціальний підрозділ створено, який працюючи з активістами відшукує інновації енергозбереження, бо нині Україна не зможе покрити потреби у газі, а ні за рахунок власного видобутку, а ні за рахунок реверсного постачання з Заходу.

Європейці, дбаючи про свою енергетичну безпеку взимку, почали більше закачувати газу у власні сховища. Це робиться на той випадок, якщо повторяться обставини "газової війни" Росії проти України у 2009 році. Тим паче, що сьогодні перемовини "Нафтогазу" з "Газпромом" ускладнені таким переліком політичних обставин, що просто завмерли.

Нині має місце тенденція скорочення споживання газу в Україні. Так позаминулого року було спожито 54,7, а минулого – 50, 4. Зекономити вдалося завдяки втіленню заходів урядової програми енергоефективності, яку розробляли у довоєнному Уряді під орудою віце-прем'єра С. Арбузова. Тенденцію скорочення газоспоживання вкрай бажано закріпити, особливо у комунальному господарстві.

Крім того слід перевірити доцільність та правові підстави позбавлення, чи обмеження надання послуг споживачам з боку енергетичних монополістів. Тієї ж кампанії "Київенерго" – перш за все. Загалом столиця потребує розгорнутого "енергоаудиту" щоб визначити як об'єкти, де неефективно використовуються та втрачаються енергоносії, так і факти системних зловживань та маніпуляцій із ними з боку постачальників і споживачів. Війна не час для марнотратсва.

Газ Україні доведеться економити. Це стратегічне питання енергобезпеки країни. Власний видобуток становить лише 22 млрд. кубометрів. Перспективні родовища шельфу Чорного моря опинилися в зоні тимчасової окупації разом із Кримом. Необхідних ще близько 29 млрд. кубічних метрів майже повністю надходили з Росії. У кращому разі з Європи можна нині буде отримати 18 млрд. Нестачу доведеться покривати за рахунок економії.

Якщо впораємося із цим завданням, то виграємо війну і на "газовому фронті". Сьогодні це простіше в наслідок скорочення виробництва та тимчасового виключення кримських споживачів з системи газоспоживання України.

Що ж до споживачів у комунальних господарствах, то тут доведеться, як шукати альтернативу газовому опаленню, так і підвищувати "теплостійкість осель". Це стане індивідуальним внеском у те, щоб Україна розірвала врешті енергетичну пуповину залежності від Росії. Ми позбудемося її, позбувшись залежності від власного марнотратства.

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...

Поламані плани? На трьох

Три лідери сучасності "тут і зараз" претендують на формування нового світопорядку – Дональд Трамп, Сі Дзіньпін та путін. Перші двоє мають для цього певні ресурси та засоби...