16 листопада 2018, 12:09

Професійний День інформації

Сьогодні в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв'язку. Є поширеною думка, що святкування днів працівників тієї чи іншої галузі народного господарства являє собою радянську практику, яку не варто зберігати у сучасній демократичній Україні. Однак ідея відзначення професійних свят сягає своїм корінням ще у часи становлення в Європі Магдебурзького права, коли у містах почали відзначатися цехові дні – від золотарів до ювелірів. Збільшення кількості професій призвело до розширення і закріплення цієї традиції. Окрім офіціозних, з'явилися неформальні професійні свята, які були покликані заявити про суспільну значущість та ідентичність нових професійних спільнот.

Таким чином відзначення днів тієї чи іншої професії, а чи роду занять, хоч би і День філософії, що був учора, є цілком гідною відтворення традицією.

День працівників радіо, телебачення та зв'язку припадає на 16 листопада тому, що цього дня у 1924 році у Харкові вийшла перша передача Українського радіо. Відтоді радіо стало потужним, інноваційним інструментом формування українського інформаційно-культурного простору. Важливо, що до початку 90-х, радіо, як згодом і Українське телебачення, виступало еталонним носієм української мови, культурної традиції – популяризатором українського театру, літератури, кіно та естради.

У Радянському Союзі, направду, конкурували між собою перед усім дві національні ідентичності: російська, що була сформована, за часів Російської Імперії і розвинута засобами мовлення ХХ сторіччя; та українська, ґрунтована на величезному пласті народної культурної традиції, звідки розвинулися українська література, живопис, театр. Українське мовлення дало величезний імпульс розвитку і закріпленню української національної ідентичності.

Власне конкуренція у СРСР російського та українського стала потужним чинником дезінтеграції "Імперії зла" і, водночас, становлення сучасної української національної самосвідомості, що дозволило українському суспільству створити нинішню українську державу.

Провідну роль у цьому відіграли українське радіо і телебачення. Проте сьогодні їх швидко заміщує інтернет. І попри створення в Україні цілого Міністерства інформаційної політики, наразі важко назвати успішною власне саму державну інформаційну політику. В УРСР виходило краще.

Агресор гарячково каламутить воду

Як я й писав у попередньому блозі, повідомлення про "мирний план", який ніби-то затвердив Дональд Трамп мало на меті підготувати громадську думку до посилення санкцій щодо росії...

Дональд Трамп готує підґрунтя для посилення санкційного тиску

Оголошено про схвалення президентом Дональдом Трампом "мирного плану" щодо припинення російсько-української війни з 28 пунктів. Його незабаром оприлюднять...

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...