Професійний День інформації
Сьогодні в Україні відзначається День працівників радіо, телебачення та зв'язку. Є поширеною думка, що святкування днів працівників тієї чи іншої галузі народного господарства являє собою радянську практику, яку не варто зберігати у сучасній демократичній Україні. Однак ідея відзначення професійних свят сягає своїм корінням ще у часи становлення в Європі Магдебурзького права, коли у містах почали відзначатися цехові дні – від золотарів до ювелірів. Збільшення кількості професій призвело до розширення і закріплення цієї традиції. Окрім офіціозних, з'явилися неформальні професійні свята, які були покликані заявити про суспільну значущість та ідентичність нових професійних спільнот.
Таким чином відзначення днів тієї чи іншої професії, а чи роду занять, хоч би і День філософії, що був учора, є цілком гідною відтворення традицією.
День працівників радіо, телебачення та зв'язку припадає на 16 листопада тому, що цього дня у 1924 році у Харкові вийшла перша передача Українського радіо. Відтоді радіо стало потужним, інноваційним інструментом формування українського інформаційно-культурного простору. Важливо, що до початку 90-х, радіо, як згодом і Українське телебачення, виступало еталонним носієм української мови, культурної традиції – популяризатором українського театру, літератури, кіно та естради.
У Радянському Союзі, направду, конкурували між собою перед усім дві національні ідентичності: російська, що була сформована, за часів Російської Імперії і розвинута засобами мовлення ХХ сторіччя; та українська, ґрунтована на величезному пласті народної культурної традиції, звідки розвинулися українська література, живопис, театр. Українське мовлення дало величезний імпульс розвитку і закріпленню української національної ідентичності.
Власне конкуренція у СРСР російського та українського стала потужним чинником дезінтеграції "Імперії зла" і, водночас, становлення сучасної української національної самосвідомості, що дозволило українському суспільству створити нинішню українську державу.
Провідну роль у цьому відіграли українське радіо і телебачення. Проте сьогодні їх швидко заміщує інтернет. І попри створення в Україні цілого Міністерства інформаційної політики, наразі важко назвати успішною власне саму державну інформаційну політику. В УРСР виходило краще.
