Українська влада має вжити екстрених заходів безпеки в умовах розгортання прямого збройного протистояння Туреччини і Росії
У протистояння Росії і Туреччини в Сирії вже прямо втягується НАТО, а відтак – ЄС. Сирійські біженці із зони конфлікту, яких Туреччина має намір безборонно пропускати до Європи, швидко спричинять гуманітарну катастрофу на її півдні. Однак, це лише перша лінія загроз.
Для України ця війна також створює цілий ряд безпекових викликів:
1. Намагання з боку Росії дати "асиметричну відповідь зазіханням Заходу на "законні інтереси" РФ у Сирії". Тому нас може очікувати різке загострення на фронті.
2. Збільшення кількості незаконних мігрантів з Афганістану, Пакистану, країн Південно-Східної Азії, які раніше транзитом через Україну прямували до Європи, а тепер осідатимуть у нас, через посилення режиму контролю на кордоні ЄС.
3. Економічна криза у Європі та США, підсилена коронавірусом, яка своїм наслідком матиме і подальше падіння української економіки.
4. Загроза безробіття серед українських заробітчан на Заході та падіння попиту на товари українського експорту.
5. Виникнення дефіциту товарів першої необхідності, включно з електроенергією та пальним, причиною чого є залежність від російських енергоносіїв.
У тій, чи іншій формі ці загрози були наявними і без збройного турецько-російського протистояння. Однак виникла днями ситуація їх різко підвищує – кожне саме по собі, водночас, підсилюючи взаємозв'язок між ними та спричиняючи ефект синергії.
Нинішній українській владі, яка усе ще перебуває в процесі опанування важелів управління, слід усвідомити, що ті зовнішні політичні та економічні умови, за яких, наприкінці весни-початку літа минулого року вона почала формуватися, і ті, за яких ми зустрічаємо весну поточного року, кардинально змінилися! Тому стратегічні і тактичні плани так само мають змінитися і набути динаміки.
Фактично втрачає сенс "турборежим" у питанні розпродажу українських сільгоспземель. Аграрний сектор сьогодні загалом справляється зі своєю головною місією – забезпечення продовольчої безпеки країни. Крім того продаж сільгосппродукції є головним джерелом вільноконвертованої валюти. Не слід, в умовах серйозної загрозливої зовнішньої турбулентності, розбалансовувати усталену систему. Доречно зачекати допоки світова економіка стабілізується, тим часом зробити всі необхідні нормативні та організаційні кроки щодо фіксації права власності на земельні ділянки, реформи судової системи, запровадити цивілізовані правила землекористування, а тоді, за сприятливих умов, повертатися до питання використання земель як унікального, високоліквідного економічного активу. Інакше запровадження ринку землі вже цього року спричинить непередбачувану суспільну та економічну нестабільність, чого і треба ворогу.
Слід невідкладно провести інвентаризацію Державного резерву – запасів продовольства, пального, медикаментів та інших товарів першої необхідності, поповнивши їхні запаси на випадок перебоїв у постачанні.
Пріоритетно забезпечувати потреби фронту, ширше – армії і всього безпекового комплексу. Посилити режим охорони Державного кордону та паспортний контроль задля боротьби з нелегальними мігрантами.
Вжити заходів щодо безперебійної роботи транспорту, електроенергії, водопостачання, медичних закладів.
Зрозуміло, що стратегія для України у системній, багатоплановій світовій кризі, що розгортається прямо на наших очах, має включати у себе прогностичний аналіз варіантів її перебігу, способи протидії найзагрозливішим обставинам та наслідкам і ще багато конкретних пунктів, над яким вже мають працювати в РНБО та інших безпекових установах.
Залишається сподіватись, що ця робота почалася.
