12 серпня 2020, 10:57

Чому ''український сценарій'' непридатний для розвитку протестів у Білорусі

Білорусів лякають "українським сценарієм". Мовляв: "ваші протести призведуть до того, що сталося в Україні, в 2014 році".

А що сталося?

Янукович, після фальсифікації на свою користь виборів Президента, в 2010 році, поступово, але послідовно і скурпульозно, перебрав важелі управління країною. Зміцнивши свій режим шляхом скасування Конституційним Судом ряду положень Конституції, він перетворив Україну на подобу монархії. У 2012 році, на парламентських виборах Партія регіонів змогла утворити пропрезидентську більшість у Раді.

Лідера опозиції Юлію Тимошенко кинули до в'язниці, бо вона єдина становила реальну небезпеку для диктатора.

Водночас клан Януковича взявся за привласнення активів – державних і приватних. Саме масовий розбій тодішньої влади стосовно підприємців – від крупних до дрібних – став причиною Другого Майдану, а не раптова відмова Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС у Вільнюсі, наприкінці листопада 2013 року.

Масовість Майдану, його героїзм та організованість стали шоком для Януковича та його клану, а також для росіян.

Після нищівної поразки і втечі Януковича, Росія намагалася розірвати Україну – від Харкова до Одеси. І напоролася на рішучу відсіч українських добровольців і волонтерів. Новоутворена державна влада Порошенка-Яценюка оговталася пізніше.

Росія окупувала 7% української території, завдавши важкого удару по нашій економіці, але Україна вистояла.

Російська пропаганда невтомно поширює побрехеньки про безлад і важкі умови життя, що нібито мають місце в Україні, внаслідок II Майдану. Цьому вірять і в Білорусі.

Однак, попри війну, корупцію, катастрофічну некомпетентність українських влад та епідемію, соціально-економічне життя в Україні жодним чином не подає ознак катастрофи. Так в нас великі проблеми і загрози – перед усім в інфраструктурі, але вже під час війни ми провели мирні і демократичні заміни президента і парламенту. Соціальне життя не зупинилося – працюють освітні та медичні заклади, виплачуються пенсії. Армія, з великими труднощами, однак зберігає і розвиває свою боєздатність. Політичні протистояння, зокрема і на вулиці, вже традиційно для сучасного українського суспільства, зберігаються, проте без трагічних наслідків для громадян та міського господарства.

Поширеним є міф, що рівень життя в Білорусі є вищим, ніж в Україні. Тоді чому ж до початку епідемії з Мінська та інших міст білоруські фірми організовували масові автобусні рейси до ринків і магазинів Чернігова, Житомира, Хмельницького і Києва? Росіяни теж в економічному плані давно вже живуть не краще за українців. Та ще і в умовах суспільної несвободи.

"Український сценарій", позатим, малопридатний для Білорусі. Там відсутні традиції збройного та політичного опору, які притаманні Україні – від Січі Запорізької і Івана Мазепи до шістдесятників і Левка Лук'яненка. Немає в Білорусі системних партій і парламентської опозиції, немає бізнесу, який готовий себе захищати від сваволі влади.

У Білорусі свій шлях суспільної модернізації. Надходить інформація про національний страйк на державних підприємствах. А вони там, особливо крупні, переважно належать державі. Вона виступає роботодавцем, тому і політичні вимоги робітників можуть бути поставленими безпосередньо до інститутів влади. Попереду старт навчального року у державних вищих навчальних закладах – далі можлива ланцюгова реакція.

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...

ФІЛАРЕТ ВЕЛИКИЙ

Патріарха не стало на 98-му році життя; 77-му році чернецтва; 65-му році єпископського служіння і 60-му перебування на Київській кафедрі. До Києва, як Архієпископ Київський і Галицький, Патріарший Екзарх всієї України, він прибув у травні 1966 року, в часи, коли радянська влада послідовно домагалася обмеження релігійного життя, прагнучи знищити будь-яку альтернативу комуністичному світогляду...

Важлива історична дата на шляху розпаду "імперії Зла – 1"

Сьогодні минає 35 років з дня, коли відбувся Всесоюзний референдум за збереження СРСР. Прихильники імперії використовують його результати (більше 70% учасників проголосували за те, щоб Радянський Союз зберегти) як аргумент за його відновлення...

Зупинити спекуляцію пальним

Війна Ізраїлю і США призвела до різкого зростання цін на нафту у світі. Відповідно зросли ціни на автомобільне пальне. В Україні середнє зростання вже перевищило 8 грн...

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...