Старт виборчої кампанії
Учорашнє прибуття Петра Порошенка до Києва подається у багатьох ЗМІ мало не як головна подія на старті зимово-весняного політичного сезону. Направду це суто технічна обставина, розголосу та забарвлення якій, однак, активно надають, як прихильники п'ятого, так і шостого президентів. Кожне політичне середовище з власною, проте, подібною метою.
Петрові Порошенку треба максимально мобілізувати громадськість на свою підтримку з метою донести до суспільства просту тезу: судове провадження проти нього є політичним переслідуванням з метою не допустити його участі у наступних виборах.
Прихильникам Володимира Зеленського потрібно продемонструвати те, що його слова "я Ваш приговор" були не емоційною погрозою в ході публічних дебатів, а елементом стратегії боротьби з корупцією на найвищих поверхах влади.
Медіаактивність обох команд об'єктивно відволікає суспільство від зростаючого рівня тієї ж корупції, зубожіння дедалі ширших верств населення, безпрецедентної кількості громадян, які назавжди виїхали з країни, зростання фіскально-адміністративного тиску на доходи і заощадження домогосподарств і підприємства, корупційних тарифів, виснаження інфраструктури, а також – ескалації загрози російського вторгнення. Практично немає жодної сфери відповідальності нинішньої влади, у якій вона могла б пред'явити суспільству системні успіхи. Це цілком стосується і влади попередньої. Тому обидві вони так потужно рекламують свої символічні досягнення та наміри – від Томосу, (що є перед усім є заслугою Церкви), до висадження мільярду дерев (і де вони?).
Тим часом вибори парламенту і президента наближаються. В них мають намір брати участь обидва президенти, на тлі майже рівнозначних і зростаючих антирейтингів обох. Суспільна напруженість також зростає і зростатиме.
Швидше за усе, через Конституційний Суд буде здійснено спробу провести вибори Президента до виборів Верховної Ради, щоб зробити це з позицій контролю над парламентською більшістю, виконавчою вертикаллю, судовою системою та силовиками.
Так само є дуже вірогідною чергова зміна Виборчого кодексу з метою повернення до мажоритарної складової, бо, через втрату привабливості політичного бренду "Слуга народу", суто пропорційна система не дасть змоги сформувати більшість у наступному парламенті.
Також інструментами формування такої більшості є запровадження електронного голосування, т.зв. "множинного громадянства" та набуття виборчих прав для громадян від порогу 16 років.
Словом, виборча кампанія вже стартувала. Відбувається вона в умовах наростаючого політичного і управлінського хаосу, на тлі економічної кризи та ескалації вторгнення Росії. Важко пригадати у тридцятилітній історії більш загрозливий період, ніж той, у якому ми живемо зараз.
Доведеться відповідальним, компетентним і прагматичним політикам гуртуватися довкола справжніх суспільно-національних інтересів на противагу попсовикам, які повсякчас намагаються відволікати увагу суспільства на третьорядні за значущістю речі.
А щодо судового процесу у справі Петра Порошенка, то це перед усім техніко-юридичне питання – є провадження, звинувачення, далі судовий процес на основі гласності і змагальності сторін, рішення суду першої інстанції, апеляція і можливо касація. Тоді – постановлення остаточного рішення.
Щодо сумнівів стосовно об'єктивності і незаангажованості "української Феміди", то за усієї її недосконалості, іншої в нас немає, у чому значна заслуга п'ятого Президента. На щастя, у випадку процедурних порушень українським судом прав підсудного, в останнього є змога звернутися до Європейського суду з прав людини.
