18 січня 2022, 14:45

Старт виборчої кампанії

Учорашнє прибуття Петра Порошенка до Києва подається у багатьох ЗМІ мало не як головна подія на старті зимово-весняного політичного сезону. Направду це суто технічна обставина, розголосу та забарвлення якій, однак, активно надають, як прихильники п'ятого, так і шостого президентів. Кожне політичне середовище з власною, проте, подібною метою.

Петрові Порошенку треба максимально мобілізувати громадськість на свою підтримку з метою донести до суспільства просту тезу: судове провадження проти нього є політичним переслідуванням з метою не допустити його участі у наступних виборах.

Прихильникам Володимира Зеленського потрібно продемонструвати те, що його слова "я Ваш приговор" були не емоційною погрозою в ході публічних дебатів, а елементом стратегії боротьби з корупцією на найвищих поверхах влади.

Медіаактивність обох команд об'єктивно відволікає суспільство від зростаючого рівня тієї ж корупції, зубожіння дедалі ширших верств населення, безпрецедентної кількості громадян, які назавжди виїхали з країни, зростання фіскально-адміністративного тиску на доходи і заощадження домогосподарств і підприємства, корупційних тарифів, виснаження інфраструктури, а також – ескалації загрози російського вторгнення. Практично немає жодної сфери відповідальності нинішньої влади, у якій вона могла б пред'явити суспільству системні успіхи. Це цілком стосується і влади попередньої. Тому обидві вони так потужно рекламують свої символічні досягнення та наміри – від Томосу, (що є перед усім є заслугою Церкви), до висадження мільярду дерев (і де вони?).

Тим часом вибори парламенту і президента наближаються. В них мають намір брати участь обидва президенти, на тлі майже рівнозначних і зростаючих антирейтингів обох. Суспільна напруженість також зростає і зростатиме.

Швидше за усе, через Конституційний Суд буде здійснено спробу провести вибори Президента до виборів Верховної Ради, щоб зробити це з позицій контролю над парламентською більшістю, виконавчою вертикаллю, судовою системою та силовиками.

Так само є дуже вірогідною чергова зміна Виборчого кодексу з метою повернення до мажоритарної складової, бо, через втрату привабливості політичного бренду "Слуга народу", суто пропорційна система не дасть змоги сформувати більшість у наступному парламенті.

Також інструментами формування такої більшості є запровадження електронного голосування, т.зв. "множинного громадянства" та набуття виборчих прав для громадян від порогу 16 років.

Словом, виборча кампанія вже стартувала. Відбувається вона в умовах наростаючого політичного і управлінського хаосу, на тлі економічної кризи та ескалації вторгнення Росії. Важко пригадати у тридцятилітній історії більш загрозливий період, ніж той, у якому ми живемо зараз.

Доведеться відповідальним, компетентним і прагматичним політикам гуртуватися довкола справжніх суспільно-національних інтересів на противагу попсовикам, які повсякчас намагаються відволікати увагу суспільства на третьорядні за значущістю речі.

А щодо судового процесу у справі Петра Порошенка, то це перед усім техніко-юридичне питання – є провадження, звинувачення, далі судовий процес на основі гласності і змагальності сторін, рішення суду першої інстанції, апеляція і можливо касація. Тоді – постановлення остаточного рішення.

Щодо сумнівів стосовно об'єктивності і незаангажованості "української Феміди", то за усієї її недосконалості, іншої в нас немає, у чому значна заслуга п'ятого Президента. На щастя, у випадку процедурних порушень українським судом прав підсудного, в останнього є змога звернутися до Європейського суду з прав людини.

Українські виміри війни в Ірані

Ізраїльсько-американська повітряна інтервенція в Ірані прямо впливає на перебіг російсько-української війни. Найочевидніше – це перемикання фокусу уваги світового співтовариства з театру боїв у Європі на Близький Схід, що тягне за собою перерозподіл ресурсів, які могли бути надані Україні, на користь учасників війни в Ірані – перед усім Ізраїлю...

Росіяни втрачають сакральний сенс війни з Україною

Станом на лютий 2022 року внутрішнє і зовнішнє становище росії було переважно стабільним. Економіка зростала. Населення, ще за інерцією "кримського консенсусу" підтримувало президента, опозиція перебувала на маргінесі, а санкції Заходу не були надто дошкульними, радше – символічними...

4

Росіяни ненавидять українців. Ця ненависть радикально посилилася протягом останніх чотирьох років, ставши частиною російської-рашистської національної ідеї...

Семен Фішелевич Глузман

Ми познайомилися з його ініціативи. Він підійшов до мене на якомусь заході у київській консерваторії. Не пригадаю, що саме стало приводом для розмови, але вона швидко перейшла на тему дисиденства в СРСР і про непрості стосунки у цьому середовищі, вже у пострадянській Україні...

Що обере Трамп?

Як із писаною торбою носяться американські переговірники з черговим "мирним планом" рашистів. Мова про пропозицію віддати в концесію близьким до Трампа корпораціям на 25 років родовища корисних копалин, проекти в енергетиці, порти та інші об'єкти транспортної інфраструктури у росії, загальною оціночною вартістю $12 трлн...

Рашисти втратили образ власного майбутнього

Коли у 1917 році розпадалася Російська Імперія, більшовикам вдалося накинути "широким народним масам" ідеологію комунізму, на якій було утворено Радянський Союз...