А якщо поглянути на цю війну з точки зору... ноосфери, ба більше – з позиції планетарного розуму?
Зрозуміло, що обидва згадані у заголовку поняття є гіпотетичними. Однак, чи не спостерігаємо ми їхню дію у цій першій настільки масштабній війні в умовах фактично миттєвих швидкостей передачі інформації, за глобального інформаційного, а отже – емоційного, стимулюючого впливу, якщо вже не на все людство загалом, то на його великі спільноти.
Ви думаєте чому транснаціональні корпорації раніше, ніж держави оголосили, а головне – реалізували санкції проти Росії?
[ Первинно цей текст писався у фейсбуці. І от набираєш склад "санк", а фб тобі підказує: "санкції", далі набираєш "проти", фейсбук тут таки пропонує: "проти Росії". Шото планетарний розум у купі зі штучним інтелектом! Чи це одне й те саме? ]
Слідом за світовими корпораціями підтягнулися локальніші, а також міжнародні наукові, мистецькі, спортивні... організації. Чи це не схоже на яскравий вияв дії світового колективного несвідомого.
Розв'язуючи війну проти України, Росія геть не сподівалася на такий потужний і одностайний опір світу. Заскорузнувши у імперських мареннях, вона досі бачить сучасну цивілізацію набором малопов'язаних між собою елементів, на які можна впливати окремо, підібраним складом інструментів – злодійським набором відмичок. Прорахувалася.
Світ бачить у Росії глобальну загрозу собі. Тому визначає та реалізує захисні заходи, заразом нівелюючи дрібні, як тепер очевидно, конфлікти і суперечності. Цією війною Росія консолідувала Україну, (Хатєлі Антірасію? Іх єсть у мєня!), згуртувала НАТО, ширше – західний, ще ширше – весь цивілізований світ. Чуєте, Китай і Молдова з Вірменією?... Росія таки дала мету цивілізації. Хоч пам'ятника їй став.
Це війна, яку світ не може програти. І не програє. Бо ноосфера і світовий розум.
