Яна Матвійчук: корупція під час війни, конференція у Парижі і зрив повоєнного відновлення України
Матвійчук Яна, волонтерка, засновниця креативної агенції ARENA CS, членкиня Борду Young Business Club про повоєнну відбудову України та як її хочуть "провалити" українські чиновники.
Україну після перемоги чекає успішне, процвітаюче майбутнє. Таку думку нам транслюють чиновники та експерти. На словах звучить все дуже гарно і казково, але мало хто знає які пристрасті розвиваються довкола планів повоєнного відновлення України.
Чому ж ця тема така гаряча?
Бо вже є ті, хто поклав око на мільярди доларів, котрі надійдуть від партнерів та із заморожених коштів рф на відбудову країни.
Конференція у Парижі: новий план відновлення України
Наприкінці 2022 року у Парижі збиралися провідні європейські та світові експерти та економісти, які створили новий план відновлення України та представили його у вигляді доповіді обсягом понад 450 сторінок. Ця доповідь – відображення бачення Європейського Союзу та країн "Великої сімки" на повоєнну відбудову України.
Що позитивного запропонували у Парижі?
1) Повна трансформація
Для нас важливо те, що автори документу прийшли до спільного рішення, що Україну треба трансформувати, а не відновити до стану 23 лютого 2022 року. Тобто, нашій країні і справді хочуть дати шанс повністю змінитися, стати передовою країною Європи. Але для цього нам треба реформувати не лише інфраструктуру чи технології, але й повністю оновити державний апарат.
2) Розвиток демократії
Посилення та розвиток демократії дозволить Україні стати повноцінним членом ЄС та НАТО. Проте задля досягнення цієї мети ми маємо просувати реформи, втілення яких можливе лише за умов якісного існування демократії. Але для її досягнення треба завершити процес децентралізації, підтримувати розвиток незалежних від політиків та олігархів засобів масової інформації та сприяти здоровій конкуренції у політиці.
3) Усунення корупції
Як ми бачимо з останніх новин та кадрових змін в уряді – корупція в Україні процвітає навіть попри війну. Ось тільки парочка гучних корупційних скандалів січня:
– Затримання заступника міністра інфраструктури, розвитку громад та територій Василя Лозинського. Чиновник взяв хабар у розмірі 400 тисяч доларів та пообіцяв сприяти закупівлі обладнання та техніки за завищеними цінами. Сума "переплати" склала би близько 280 млн грн.
- "Слуга народу" Павло Халімон влітку 2022 року купив елітний маєток на Печерську. Будинок зареєстрував на іншу людину. Вартість маєтку – понад 10 млн грн.
Для успішної відбудови ми маємо подолати корупцію, адже зараз на нас дивиться весь світ. Але через такі гучні корупційні скандали ми можемо залишитися без підтримки взагалі. Не кажучи вже про те, що нам ніхто не дасть грошей на відбудову.
4) Реформа інститутів управління
Враховуючи високий рівень корупції ми маємо реформувати інститути державного управління. Я вважаю, що одним з найважливіших етапів реформування має стати скорочення кількості чиновників.
5) Посилення економіки
Потужна економіка підвищить добробут людей, буде сприяти розвитку демократії. Окрім того, коли країна має достатньо коштів – зростає оборонний потенціал, що є дуже важливим в умовах того, що ми ніяк не зможемо позбутися потенційної загрози з боку рф.
6) Створення енергетичної незалежності
Україна дуже довго була залежною від газу та нафтопродуктів з росії. Навіть попри початок війни у 2014 році ми не перестали споживати російський газ та бензин. Закупки ми робили не напряму, а купляли російський газ у європейських партнерів, а, наприклад, бензин з російської нафти – у білорусі.
Зараз автори доповіді роблять ставку на те, що ми маємо покладатися на відновлювані джерела енергії та застосовувати енергоефективні технології.
7) Покращення людського капіталу
Станом на 2020 рік з 40 млн населення України – 70% мали вищу освіту. Проте проблема в тому, що цей людський капітал погано застосовувався. Як я вважаю, одна з головних проблем українців – навчання заради диплому, а не щоб здобути необхідні знання та застосувати їх на практиці. У Парижі зауважили те, що треба реформувати систему освіти, щоб досягнути покращення людського капіталу.
Визначені на конференції у Парижі принципи є надзвичайно актуальними для України та дають нам сподівання на те, що "українське диво" таки може відбутися, але для цього ми маємо докласти максимум зусиль.
Які аспекти "Парижу" треба доопрацювати?
Попри те, що багато засад викладених у підготовленій у Парижі доповіді є актуальними і дійсно стануть корисними для України – є і певні пункти, щодо яких українська влада має подискутувати з партнерами. Ось які відносно негативні моменти доповіді я визначила:
1. Неадаптована модель
Західні експерти бачать таку модель відновлення, коли значну участь у розвитку ринку та економіки бере держава. Нам пропонують участь держави у залученні інвестицій, штучне стимулювання економіки та регулювання з боку державних інституцій.
Я та представники великого бізнесу в Україні вважають, що держава не має втручатися у формування ринку. Адже якщо економіка України після війни буде рукотворною – це прямий шлях до виникнення монополістів у всіх сферах та процвітання олігархізму.
На мою думку, нам треба навпаки – розвивати середній клас та дати можливість українцям заробляти гроші, для цього створити умови вільної економіки. А якщо держава буде займатися регулюванням та просуванням окремих гравців на ринку, то це прямий шлях до обмеження економічної свободи громадян, що саме по собі є негативним явищем.
2. "Ідеальний світ" в Україні
Прописане у Парижі бачення повоєнного відновлення України сформоване на основі правильних принципів існування демократії, роботи державного апарату та розвитку економіки. На жаль, Україна поки є доволі "неправильною" країною, якщо враховувати високий рівень корупції, неефективну роботу держорганів, війну і занепалу економіку. При створенні плану відновлення України експерти не врахували пострадянський спадок нашої країни. Навіть за роки незалежності нам не вдалося викорінити і трансформувати цю систему. У чому ж проявляється наш радянський спадок? У слабкості держави, обмеженні свобод громадян, високому рівні корупції та хиткій правоохоронній системі.
Аби підтвердити вищенаведене – хочу нагадати як влітку 2022 року з посади начальника Запорізького військового госпіталю звільнили Віктора Писанка. Його звільнили незважаючи на те, що він зміг за лічені місяці перетворити стару занедбану лікарню у сучасний військовий госпіталь, куди привозили на лікування наших захисників з передової. Я сама безпосередньо надавала допомогу цьому госпіталю, оскільки маю високий ступінь довіри до Віктора Писанка.
Пізніше з'ясувалося, що Писанка зняли з посади, бо заявилися певні чиновники, котрі були проти того, що госпіталь отримує допомогу напряму від меценатів. Чого ж хотіли ці чиновники? "Відкатів". А це вкотре підштовхує до думки про те, що в Україні треба кардинально реформувати інститути державного управління.
3. Відбудова в руках декількох людей
Автори доповіді пропонують Україні таку систему відновлення України, коли рішення приймаються централізовано. Хоча це насправді не надто добре, бо ми ж то добре знаємо як поводяться деякі наші чиновники, коли отримують владу. Якщо рішення щодо відбудови України буде приймати певне обмежене коло людей, то у випадку України це прямий шлях до корупції. Тобто, втілення такого "розумного" авторитаризму неможливе, хоча я й розумію чому таку ідею нам запропонували – через віру в "ідеальний світ", про який я писала вище. Але для України така модель не спрацює.
Багато аспектів зустрічі у Парижі є дійсно актуальними, але вони вимагають доопрацювань у співпраці з українськими реформаторами. Головне завдання для України на даному етапі – це створення дійсно ефективного плану відновлення, який дозволить втілити "українське економічне диво". Давайте створимо щось своє – українське. Ми не маємо права проґавити такий шанс.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
