Яна Матвійчук: легалізація зброї в Україні – нове вікно можливостей для економіки та оборони
Ринок зброї в Україні необхідно легалізувати. Українці показали, що готові захищати свій дім зі зброєю у руках, проте вільно купити її можливості зараз немає, навіть попри те, що понад рік триває війна. Окрім того, ринок зброї – це можливість не лише підвищити обороноздатність, але й важливий крок у розвитку військової промисловості та економіки загалом. Як легалізація зброї в Україні може вплинути на економічний розвиток та чому українцям треба дозволити вільно купувати зброю – читайте далі.
Чому важлива легалізація зброї в Україні
Створення повноцінного ринку зброї – це частина нової системи національної безпеки та оборони України. Як свідчить російська війна в Україні, тероборона є цінним елементом нашої системи оборони. Навіть після нашої перемоги над росією, на сході миттєво не з'явиться цивілізація та свобода. Нам треба тримати порох сухим, формувати звичку та традицію захищати свою країну всім народом. Для цього населення повинно мати доступ до зброї, володіти нею та бути готовим направити на ворога.
Економіка ринку зброї: 5 головних аспектів
По-перше, нам потрібний потужний, сучасний військово-промисловий комплекс. Це як внутрішнє виробництво різної зброї, так і імпорт від наших партнерів по НАТО. Стрілецька зброя для населення – це потенційно стійкий, прибутковий бізнес. Заробляючи на ньому, військові заводи одержують ресурси для розробки нової зброї для ЗСУ. Виходить, що люди, купуючи зброю собі, фінансують свою армію, зміцнюють її обороноздатність.
Другий чинник - підтримка бюджету. Допустимо 20% українських сімей (2,5 – 2,8 млн.) придбає зброю та все необхідне для її використання, для набуття навичок її застосування. Такий ринок зброї – це понад $2 млрд. обороту. Плюс патрони, тири, охорона, спорядження та ін. Протягом перших п'яти років ємність ринку зброї для фізичних осіб легко перевищить $5 млрд. Виробники, імпортери, продавці сплачуватимуть податки. Це "живі" гроші для бюджету.
Третій чинник – створення нових робочих місць приватними виробниками та імпортерами зброї. На етапі повоєнної трансформації відкрити нові джерела доходу для українців, які повертатимуться до країни, які відновлюватимуть свої активи, є вкрай важливим. Виробництво, оптова та роздрібна торгівля, технічне обслуговування, охорона, тренінг/навчання – все це на першому етапі призведе до створення понад 200 тисяч робочих місць.
Четвертий чинник – інвестиції у виробництво зброї України. Приватизація військових заводів, ліквідація Укроборонопрому та створення принципово іншої системи відносин між державою та комерційними виробниками зброї, зниження та скасування бар'єрів для іноземних інвестицій у виробництво зброї для ЗСУ та стрілецької для населення, досягнення домовленості з країнами НАТО щодо правил роботи на світовому ринку зброї – лише український ВПК може залучити понад $20 млрд. Тут обов'язково потрібно створити сучасні R&D (Research&Development) центри, залучити наших науковців, винахідників, які б працювали не лише на оборонний комплекс, а й мали б можливість продавати свій інтелектуальний продукт на ринку для цивільних. Ось так ми отримаємо синергію науки, інновацій, інвестицій, нових ринків збуту та зміцнення обороноздатності.
П'ятий чинник – ліквідація "чорного" ринку зброї, зниження рівня злочинності та корупції в органах влади. Легальність виробництва та торгівлі зброї – це інший рівень контролю над її оборотом.
Зрештою, легалізація ринку зброї – це фінансування населенням навичок застосування зброї. Виходить, що самі люди інвестуватимуть свої гроші в те, щоб бути готовими до захисту своєї країни. Мільйони озброєних, навчених українців на громадянці – це потужний ресурс для ЗСУ. За такої якості людського капіталу жоден агресор не наважиться зазіхнути на нашу свободу та незалежність. Таким чином, створюючи повноцінний ринок зброї в Україні, ми запускаємо коло чесноти як для економіки, так і для безпеки країни.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
