Яна Матвійчук: Національна стратегія доходів до 2030 року – підстава від Мінфіну

Чиновники презентували Національну стратегію доходів до 2030 року. Ця Стратегія нібито має на меті витягнути Україну з економічної кризи та залежності від грошей партнерів. Тобто, мова йде про те, що Україна має забезпечувати себе сама.

Національну стратегію доходів створили на вимогу МВФ, але вона має значні недоліки, які знищать український бізнес і зроблять громадян ще біднішими. Держава не збере більше податків – можливо, грошей у казні буде ще менше. Це значно підірве обороноздатність і може призвести навіть до програшу у війні. Бізнеси будуть робити релокацію за кордон, адже там зрозуміліша податкова система і немає війни.

Я веду власний бізнес з 2004 року. За цей час довелося прожити багато революцій та криз. Але мій бізнес встояв. Я, як підприємиця, починала з самих низів і добре знаю з якими складнощами та проблемами стикається малий та середній бізнес в Україні. Саме тому я й почала вести власний блог на YouTube, де розповідаю про законодавчі нововведення для бізнесу. У цій сфері я добре розуміюся і маю чітке уявлення про те, які наслідки матиме затвердження запропонованої Національної стратегії доходів до 2030 року. Мене це по-справжньому жахає.

Що ж не так з Національною стратегією доходів?

Якщо розібратися у положеннях, які пропонують чиновники у новій Стратегії – стає зрозуміло, що малий та середній бізнес буде знищено. І якщо введення РРО було першим кроком до цього, то зараз гайки закрутять так, що представники малого та середнього бізнесу просто не зможуть встояти перед значним податковим навантаженням та підуть у тінь або закриються назавжди.

1. Смерть "спрощенки".

Наразі в Україні діє спрощена система оподаткування для малого бізнесу. За спрощеною системою бізнес платить єдиний податок у місцевий бюджет. Зараз це хочуть відмінити і встановити градацію податків від 3 до 17% залежно від виду діяльності. Це призведе до того, що адміністрування сплати податків стане надто складним для звичайних бізнесменів і їм доведеться наймати безліч бухгалтерів аби розібратися скільки і як платити. Тобто, окрім зростання податкового навантаження, малий бізнес ще змушений буде наймати бухгалтера. А це витрати, які малий бізнес навряд чи зможе осилити.

2. Банківська таємниця – більше не таємниця.

Окрім, бізнесу постраждають і звичайні громадяни. З переказів на карти чиновники хочуть знімати 18% податку. Тобто, хтось вам надіслав на карту 100 грн – заплатіть 18 грн податку.

Зараз без суду ніхто не може дізнатися скільки грошей у вас на картці і хто вам туди їх надсилає. Але запропонована Стратегія розкриває банківську таємницю і дає доступ податковій до ваших зарахувань. Ось цей податок 18% буде стосуватися навіть вже оподаткованих грошей. Тобто, якщо податок на отримані кошти ви вже сплатили раніше – то вас можуть змусити сплатити його ще раз. Податкова не буде розбиратися чи оподатковані це гроші чи ні і на власний розсуд може знімати ці 18% податку. Тобто, якщо виникне підозра, що гроші не оподатковані – чекайте стягнення податку. Це робитимуть без рішення суду.

Результатом цього буде те, що більшість людей перейдуть у розрахунок готівкою. Вважайте, повертаємося у 90-ті.

3. Митники проводитимуть обшуки.

Митники нарівні з поліцією, Бюро економічної безпеки, НАБУ та ДБР зможуть проводити обшуки і проводити досудові розслідування. Це створить складнощі для тих, хто везе товари з-за кордону, зокрема, і для ЗСУ. Якщо митників наділять правом проводити обшуки – це лише посилить корупцію.

До чого призведе запровадження Стратегії?

Уряд не зможе збирати більше податків, адже більшість бізнесів перейдуть у тінь. Таке податкове навантаження для країни у стані війни буде тягнути за собою наслідки, які відчує кожна людина в Україні. Малий та середній бізнес буде знищено. В масовий обіг знову повернеться готівка. Зростуть ціни. На митниці процвітатиме корупція.

У держави не буде грошей на оборону та ЗСУ.

Окрім того, у Стратегії йдеться ще й про те, що зростуть акцизи на паливо, алкоголь та тютюнові вироби. Питання подорожчання палива і так є болючим і підняття цін ще більше – це удар не лише по громадянах, але й по військових, які часто заправляють авто та техніку за власний кошт.

Держава не зможе зібрати більше податків, якщо буде намагатися общипувати малий та середній бізнес і звичайних громадян. Якщо б чиновники поставили перед собою реальну мету збільшити надходження до бюджету, то чому би не зменшити державні видатки? До прикладу, у 2023 році закупівель через Prozorro провели на 480 млрд гривень. То чому б чиновникам не зменшити ці видатки хоча б на 10% і перенаправити їх на потреби армії та оборони?

Або ж ще один приклад: у бюджеті на 2024 рік на апарат Мінкульту закладено понад 8 млрд гривень, на роботу Держагенства меліорації та рибного господарства України – 1,7 млрд грн, понад 4 млрд грн – на розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту (Міністерство молоді та спорту)! Невже ці видатки не можна скоротити? Можна. Але для цього потрібна політична воля.

Навіть якщо чиновники посилять податкове навантаження на ФОПів – достатню кількість грошей зібрати не вийде. Тим паче, що ФОПи підуть у тінь, якщо буде загроза банкуртства через нову податкову політику. Але якщо зменшити видатки на апарати відомств та на другорядні статті, то значна частина коштів би вже була у бюджеті і не довелося би обдирати ФОПів. І таке скорочення видатків можна зробити щодо багатьох відомств.

Найбільше питання зараз – чому співпраця з МВФ із дипломатії перетворилася на абсолютне підкорення чужій волі. Українські чиновники навіть не захотіли спробувати донести МВФ, що українські реалії не дозволяють впроваджувати таку Стратегію. Країна надто бідна, щоб здирати з людей такі величезні податки і знищувати бізнес.

Невже чиновникам настільки начхати на звичайних громадян? Очевидно, що так. Але, в принципі, нічого нового. Нас такою байдужістю ці скнари вже не дивують.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.