Демографічна криза і нестача робочої сили. В Україну завозять робітників з країн Африки та Азії. Огляд від Яни Матвійчук

Демографічна криза в Україні поглиблюється. ООН повідомила, що у Європі як біженці наразі перебувають 5,8 млн українців: 4,5 млн в ЄС і сусідніх країнах. 1,3 млн українців виїхали до росії та білорусі. З урахуванням значної вимушеної міграції та ведення активних бойових дій, в Україні почала скорочуватися робоча сила. За оцінками, це скорочення складає 2,1 млн осіб і загалом в Україні до 15,2 млн осіб, які можуть працювати. Проблема в тому, що близько 7 з 15 млн осіб не є активною робочою силою – не шукають роботу та не працюють.

Демографічна криза і брак робочої сили у сфері будівництва

Особливо гостро демографічна криза та відсутність достатньої кількості робітників відзначають у сфері будівництва. Дефіцит кадрів у цьому напрямку сягає 40%. За період повномасштабного вторгнення до роботи на будівництвах почали залучати громадян країн Африки та Азії. Зокрема, мова йде про Непал, Індію, Бангладеш, Пакистан та Філіппіни. У січні 2024 року було підраховано, що у будівельній галузі задіяні близько 300 000 осіб. У порівнянні з показниками до повномасштабного вторгнення – кількість зайнятих у будівництві зменшилася на понад 25%.

Як демографічна криза впливає на ринок праці

Європейська Бізнес Асоціація підрахувала, що наразі 74% компаній в Україні відчувають брак робочої сили. Восени 2023 року цей показник складав 55%.

Окрім того, держава почала все більший акцент робити на перекваліфікації українців в тилу. Зокрема, мова йде про перекваліфікацію за професіями з найбільшим попитом. Програми перекваліфікації найбільше орієнтовані на жінок, які готові здобути "чоловічі" професії. Так, наприклад, вперше у історії Київського метрополітену машиністкою потяга стане жінка. Керівник КП "Київський метрополітен" повідомив, що студентка вийде на роботу вже під кінець 2024 року.

Мігранти врятують чи знищать Україну?

Очікується, що Україні слід готуватися до масштабного переселення мігрантів. Про це заявив перший віцеспікер Голови Верховної Ради Корнієнко. В кращому випадку, за словами Корнієнка, це будуть мігранти з Середньої Азії.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова дала прогноз, що у 2033 році в Україні у межах кордонів 1991 року проживатимуть 30-35 млн людей. Але аби населення зберігалося хоча б на рівні 30 млн – Україна щорічно має залучати 300 тис. мігрантів.

Залучення мігрантів необхідне вже, але це матиме, найімовірніше, багато негативних наслідків. Якою має бути міграційна політика – наразі незрозуміло, адже європейська ідея мультикультурності не виправдала себе. Чи будемо ми пропонувати лише роботу на короткий термін з умовою повернення у рідну країну, чи це буде пропозиція постійного проживання та працевлаштування... В будь-якому разі, має бути розроблений механізм, який чітко буде встановлювати правила перебування мігрантів без втрат для етнічного, культурного та релігійного складників.

Як ми бачимо, міграційна політика у Європі гучно провалилася, адже не лише спровокувала розкол у суспільстві, але й призвела до міжетнічних конфліктів. Мігранти, які прибули до країн Європи, не хочуть асимілюватися та все ж надають перевагу вести звичний спосіб життя. Європейська традиція у цьому напрямку значно відрізняється. Окрім того, американський дослідницький центр Pew Research Center підрахував, що за умови негайного припинення міграції населення з мусульманських країн – до 2050 року у Європі буде нараховуватися 7,4% мусульман від загальної кількості населення.

Але чи готове українське суспільство до толерування людей із зовсім інших культур? І чи можливий цей симбіоз? Питання відкрите.

Зменшення народжуваності та старіння нації. Робочої сили більше не стане

Україна, як і більшість європейських країн, переживає старіння нації. Народжуваність зменшується з року в рік, а населення скорочується. Згідно зі статистикою, у 1992 році населення України складало 55 056 600 осіб. У 2022 ця цифра скоротилася до 41 167 300 людей. Зменшується і народжуваність: з 596 800 у 1992 році до 272 000 у 2021. Українська нація вимирає і статистика це підтверджує.

Але чи зможуть, наприклад, мігранти повпливати на зростання кількості населення і яким буде це населення? Маю припущення, що мігранти в Україні будуть залишатися, будувати міжнаціональні сім'ї та виховувати дітей. Але якою буде традиція виховання і чи збережеться українство у свідомості дітей, батько чи мати яких будуть іноземцями.

Наразі питання демографічної кризи потребує негайного вирішення. На мою думку, першочергово треба створити умови, щоб до України поверталися біженці. Мільйони молодих жінок та чоловіків через війну перебувають у еміграції. Якщо держава розпустить свої лещата і створить кращі умови для життя і роботи, ніж у інших країнах – багато людей повернуться. Бо на рідній землі ти свій, а закордоном – чужинець.

Отож, є декілька способів подолати демографічну кризу:

1) Стимулювати зростання народжуваності

Зрозуміло, що зростання народжуваності – це крок на перспективу, який у майбутньому дозволить втримати кількість населення на високому рівні. Але це наш шанс не виродитися як нація. На мою думку, наразі війна є чи не головною перепоною для сімей у плануванні народження дітей.

2) Створити умови для праці та заснування бізнесу

Держава має бути зацікавлена у тому, щоб дерегулювати економіку. Це пришвидшить економічне зростання, поверне українців з-за кордону і мотивуватиме залишатися в Україні. Для цього треба провести низку реформ. Але наразі ми бачимо, на жаль, що податки зростають, регуляції для бізнесу посилюються, економіка занепадає...

Більшість ключів до вирішення демографічної кризи залишаються у руках чиновників. Відновлення нації – процес тривалий і складний. А завезення робочої сили з бідніших країн – це швидке рішення, яке закриє потребу у робочій силі. Чи будуть чиновники обирати складніший шлях? Сумніваюся. А тому кожен українець має створити собі умови, за яких зможе влаштувати гідне життя для своєї сім'ї.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.