Бізнес під час війни та нова роль жінок. Яна Матвійчук про зміни у веденні малого і середнього бізнесу під час війни

Бізнес під час війни – малий та середній – це основа економіки. Для розвитку малого та середнього бізнесу під час війни, треба реалізувати реформи, щоб відкрити рівні можливості у створенні власного бізнесу для всіх громадян, а не лише для крихітної глобалізованої еліти та чиновників при владі.

Малий бізнес є фундаментом кожної економіки. На нього припадає більше 90% всіх юридичних осіб у світі. Ці підприємства відіграють ключову роль у створенні робочих місць, генеруванні доходів та інновацій. Вони є рушійною силою економічного зростання та розвитку, забезпечуючи гнучкість та адаптивність в умовах мінливого ринкового середовища. В Україні роль малого бізнесу сильно недооцінена. Наші бюрократи більше думають про умови для великого бізнесу. А це помилка.

Наприклад, в ЄС мікропідприємства (до 10 працівників) складають 93,5% всіх комерційних організацій. Мікробізнес ЄС генерує 18,6% доданої вартості – це мільярди євро. І це тільки мікрокомпанії до 10 працівників. Для порівняння – мікробізнес, малий та середній генерують разом 52,5% доданої вартості в ЄС, зайнято в цих бізнесах 64,3% громадян.

Малий та середній бізнес – це децентралізована система, за якою не здійснюється надмірний контроль. Прикладом важливості малого та середнього бізнесу під час війни є сфера виробництва дронів. Коли приватним виробникам дронів дозволили працювати у сфері ВПК – зросла ефективність використання БПЛА на фронті. Різні невеликі виробники мають різний підхід до виробництва дронів. Таким чином, українське військо має зараз декілька десятків різномантіних дронів, які застосовують різні частоти та мають різні способи дії. Це дозволяє ефективніше знищувати ворога, адже перехоплення українських дронів стало дуже складним завданням для московитів, або й неможливим. Самі окупанти скаржаться на різноманіття дронів, які летять їх нищити.

У московитів ж дрони виробляються централізовано та фінансуються з бюджету. А тому всі вони дуже подібні і виробляються за однаковим принципом.

Саме завдяки різноманіттю малих виробників дронів ми і отримуємо перевагу у боротьбі дронами.

Бізнес під час війни заважають вести чиновники

Бізнес під час війни дуже складно вести, оскільки чиновники постійно тиснуть. Зокрема, не може нормально розвиватися малий та середній бізнес. Економіка падає, ВВП скорочується, але урядовці не поспішають створювати умови для появи нових бізнесів всередині країни та роблять ставку здебільшого на міжнародну допомогу. Зараз економіку може врятувати малий та середній бізнес і, зокрема, жінки, які почали активніше вести бізнес в Україні. Але чиновники не хочуть порятунку економіки шляхом реформ та ефективного розвитку приватного сектору. Їм простіше брати гроші від партнерів та розподіляти. Або накласти додаткові незаплановані податки на сфери, які ще працюють в Україні.

Давайте детальніше

Згідно зі статистикою Держстату, у 2023 році ВВП України зріс на 5,3% у порівнянні з 2022 роком, коли падіння склало 28,8%.

Чиновники вихваляються зростанням ВВП, якого, насправді, немає. Адже, якщо порівнювати вищенаведені дані Держстату, то економіці не вистачає ще 23,5% ВВП, щоб повернуся на рівень, який був до повномасштабного вторгнення. Графік Держстату побудований так, щоб показати "небачене досі" зростання економіки. Насправді ж, це маніпуляція значеннями.

Окрім того, не варто відкидати той факт, що ВВП росте не завдяки розвитку реальної економіки України, а завдяки фінансовій допомозі від партнерів. Також варто зауважити, що Міжнародний валютний фонд знизив прогнози щодо зростання ВВП України у 2024 році. З 3-4% очікування були знижені до 2,5-3,5%, через російські удари по енергетиці.

Бізнес під час війни: малий та середній бізнес все частіше реалізують жінки

Від початку 2024 року українки зареєстрували 43 554 ФОП. Якщо брати відсоткове співвідношення – це 59% від загальної кількості відкритих ФОПів. У порівнянні з жінками – чоловіки відкрили 30 496 ФОП.

Найчастіше українські жінки відкривають бізнес під час війни за такими напрямками:

- роздрібна торгівля;

- надання індивідуальних послуг;

- інформаційні послуги.

Для порівняння, у 2023 році загальна кількість ФОПів відкритих жінками складала 51,9%. Тобто, відслідковується тенденція до зростання кількості бізнесів, якими керують жінки.



Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні

Українські чиновники дуже мляво активізують внутрішній людський ресурс. Знову ж таки, замість того, щоб покращити умови ведення бізнесу під час війни та стимулювати розвиток економіки – чиновники чекають на "подачку" від партнерів.

А внутрішній ресурс України доволі великий. Особливо актуально зараз постало питання ширшого залучення жінок в економіку.

Українські жінки хочуть і успішно можуть керувати бізнесом. Це я, зокрема, довела на власному прикладі. Перший бізнес я відкрила у 2004 році – креативне агентство ARENA CS. Ми організовуємо події для міжнародних корпорацій та неурядових організацій. За 20 років діяльності моя компанія реалізувала десятки тисяч проєктів і ми продовжуємо працювати навіть під час війни.

Українців з регіонів ігнорують та не включають в економіку?

Складається враження, що держава робить ставку лише на великі підприємства та ігнорує потенціал середнього та малого бізнесу, який мав би значний позитивний вплив під час війни. Але саме малий та середній бізнес сприяє розвитку активного середнього класу. Потужний середній клас – це ознака того, що в країні справи йдуть добре. Малий та середній бізнес – основа середнього класу.

Нагадаю, що в ЄС мікропідприємства (до 10 працівників) складають 93,5% всіх комерційних організацій. Мікробізнес ЄС генерує 18,6% доданої вартості. Це мільярди євро. І це тільки мікрокомпанії до 10 працівників.

Фундамент економіки – це малий та середній бізнес. Чомусь українські чиновники думають інакше. Вони ставлять пріоритетним розвиток промисловості та великого бізнесу, що призводить до зростання олігархів та ринків без конкуренції (олігополій). Наприклад, нардеп від партії "Слуга народу" Дмитро Кисилевський, який є ще й заступником Голови Верховної Ради з економічного розвитку, заявив, що розвиток промисловості має бути пріоритетом держави, а тому мають бути сформовані інструменти для розвитку високотехнологічних виробництв. Хтось скаже, що це правильний підхід, але прихильники підтримки державою великого бізнесу зазвичай відстоюють власні корисні мотиви або мотиви власників великого бізнесу.

*З 2011 по 2019 роки Кисилевський був директором з корпоративних відносин в компанії "Interpipe", яка належить олігарху Ренату Ахметову.

Якщо врахувати біографію Кисилевського та його висловлювання про розвиток промисловості, то можна припустити, що нардеп має власні інтереси і його мало хвилює розвиток малого та середнього бізнесу. І такі, як Кисилевський, сидять у кожному другому чиновницькому кріслі.

Поки депутати просувають великий бізнес – податківці витискають останні соки з малого та середнього бізнесів. Гетманцев говорить, що бізнес треба скубати "як гусаків", а Мінфін збирається підвищити податки. Хоча й очевидно, що посилення податкового навантаження лише руйнуватиме малий та середній бізнеси, а не наповнюватиме казну, адже за такої політики бізнеси будуть закриватись або йти в тінь, бо їм буде не під силу платити зависокі податки.

Чому мало хто в регіонах відкриває власну справу?

Зверніть увагу на українські містечка та села – чисті вулиці, доглянуті будинки та двори, великі городи. Українці дійсно дуже працелюбні. Люди реалізують свою енергію у догляді за домом, мають шикарні квітники, дбають про величезні ділянки з городиною та садовиною. Це все могло би монетизуватися.

На жаль, більшість українців у регіонах мають "совкове" уявлення про те, що бізнес – це для багатих. А вони можуть лише продавати щось обабіч дороги. До жінок та чоловіків у регіонах треба донести, що вони можуть мати маленький, але системний бізнес у себе вдома і це нескладно. Сьогодні таку просвітницьку функцію часто беруть на себе неурядові організації, які завдяки фінансуванню від наших іноземних партнерів проводять навчання та надають грантові можливості.

За офіційним звітом Мінфіну та Мінекономіки, 7,5 млн людей в Україні не працюють та не шукають роботу. Це працездатні люди, частина яких могли би, на мою думку, вести власний бізнес і таким чином сприяти розвитку економіки. Найімовірніше, частина цих людей задіяні в економіці, але їхня активність відображається у "тіні" через зарегульованість умов для ведення бізнесу та високі податки.

Бізнес під час війни в регіонах

Чи можливо сьогодні під час повномасштабної війни починати бізнес в Україні? Завдяки ЗСУ українці в тилу продовжують жити, їсти, пити, купувати одяг і навіть подорожувати. Як ідея для відкриття малого бізнесу в регіонах – це внутрішній туризм і все, що з ним пов'язане. Через війну не всі можуть, не хочуть чи не мають грошей виїхати за кордон, тому почав розвиватися внутрішній туризм та крафтові виробництва.

Наразі саме тренд на локальність дає змогу людям в регіонах розвинути власну справу.

Я вважаю, що саме внутрішній туризм та все з ним пов'язане – це те, що можна доволі легко реалізувати в регіонах вже сьогодні. Наприклад, можна відкрити невеличку власну садибу чи здавати в оренду кімнати, стати крафтовим виробником продукції, створювати туристичні маршрути та водити екскурсії...

Туристи, які приїхали у селище чи село, хочуть скуштувати місцеві страви та напої, відвідати гарні природні чи історичні об'єкти, сходити на екскурсію та заночувати у затишному і чистому ліжку.

Для того, щоб реалізувати один з таких видів діяльності – багато зусиль не треба. Треба розповісти місцевим про шляхи для заробітку грошей вдома. Наприклад, власників кімнат чи садиб треба навчити вимогам до житла в оренду та користуватися Booking, крафтовим виробникам розповісти про устаткування та технології, місцевим екскурсоводам – донести цінність тих чи інших пам'яток.

Малий бізнес не потребує значних вкладень і є сталим, має менше ризиків. Саме тому чиновники мали би створити комфортні умови для ведення малого і середнього бізнесу і не вигадувати ще більші податки та регуляції.

Як малі сімейні бізнеси покращать економіку України?

Розвиток малого бізнесу, зокрема, в регіонах вирішить багато питань. Наприклад:

- допоможе боротись з бідністю, в тому числі через розширення асортименту доступних товарів та послуг та залучення платоспроможних туристів;

- Це зробить внесок в закріплення людей в країні, мінімізує еміграцію, зокрема, в регіонах;

- включить в комерційний оберт нові активи, людей, ресурси, в тому числі нерухомість.

Як спонукати українців відкривати бізнес під час війни

Зараз держава має створити умови в першу чергу для розвитку малого та середнього бізнесу. Для того, щоб спонукати українців відкривати хоч і невеличкі, але власні справи – треба втілити наступне:

1. Відгородити державу від бізнесу

Підприємці-початківці часто бояться тиску держави. Нерозуміння заплутаної податкової системи, бюрократія, страх перед корумпованими перевірками, високі податки – це одні з головних факторів, які, на мою думку, стримують українців від відкриття власної справи. Недовіра до правової системи, яка часто не здатна захистити приватну власність в Україні. Держава має стати прозорою для підприємців і не лише приходити з батогом, але й допомагати та підтримувати. На початкових етапах і так дуже складно розібратися у тонкощах ведення бізнесу. Як "приємний" бонус до цього, держава не допомагає виправити помилки та запобігти майбутнім, а починає тиснути і карати. Це відлякує.

2. Створити навчальні можливості

Українці в регіонах мають отримувати якісні практичні знання щодо заснування бізнесу. Окрім того, є значна кількість людей, які готові працювати, але не мають відповідної кваліфікації. Саме тому треба проводити і фахове навчання, щоб українці та, зокрема, жінки, могли з впевненістю відкривати власну справу.

3. Фінансувати малий та середній бізнес у регіонах

На відкриття бізнесу в регіонах наші міжнародні партнери багато років виділяють кошти. Наприклад, станом на листопад 2023 року ЄС виділив понад 1000 грантів на розвиток малого та середнього бізнесів від початку повномасштабного вторгнення. Ми вдячні партнерам за підтримку, таких програм з розвитку бізнесу в регіонах має бути набагато більше і не тільки від іноземних партнерів.

Представники громадських організацій можуть їздити в регіони, розповідати про програми фінансування, допомагати заповнювати заявки на гранти та вирішувати завданнями, які люди не вміють чи не можуть самі виконати, але дуже хочуть мати власну справу.

Саме через безпосередню взаємодію з майбутніми підприємцями можна підштовхнути їх до відкриття власної справи.

Окрім того, малий бізнес не потребує значних вкладень. Навіть невеликі гранти в декілька тисяч євро можуть допомогти людині відкрити власний бізнес.

У 2022 році ми з колежанками заснували благодійний фонд Women's Aid International. На початку діяльності Фонду ми надавали гуманітарну та психологічну підтримку постраждалим від війни жінкам. Вже у 2023 році за підтримки Посольства США наш Фонд організував навчальну програму "Школа соціального робітника", яка покликана надати новий фах вимушеним переселенцям. Серед учасниць більшість – жінки у віці 50+.

Тобто, жінки мають бажання та готові навчатися, але кількість пропозицій і напрямків – дуже обмежені.

У моєму креативному агентстві ARENA CS ми також реалізуємо 6-місячну навчальну програму для жінок у віці 45+ за напрямком "проєктний менеджмент". Наразі вже дві співробітниці проходять адапційний період, хоча раніше не працювали у сфері та через сімейні обставини були вимушені залишатися вдома протягом довгих років. Нові співробітниці – під менторством досвідчених проєктних менеджерок – здобувають необхідні знання та практичний досвід і стають повноцінними учасницями команди.

Освітні можливості та робота для жінок 45+ є важливим соціальним проєктом та запорукою сталого розвитку компанії в умовах повномасштабної війни.

Реконструкція має бути локальною

В сучасних умовах важливо, щоб реконструкція української економіки навіть під час війни відбувалася в першу чергу на локальному рівні. Заміст розвитку олігархату та олігополій – треба розвивати малий та середній бізнес.

Відновлення та посилення кожної невеличкої громади буде мати кращий вплив на економіку, аніж відновлення чи підтримка на ринку якогось монополіста. З маленьких пазлів ми знову складемо країну, побудуємо нові ефективні моделі існування економіки. Але щоб це відбулося – треба починати з локальної реконструкції. Коли регіональні компанії почнуть виходити на всеукраїнських ринок – це і будуть чесні правила гри, де є здорова конкуренція.

Окрім того, широке залучення до роботи людей з регіонів – це перспективний напрямок роботи для вже існуючих компаній, які не можуть вирішити проблему кадрового голоду.

Малий та середній бізнес має стати основою економіки. Саме на них має робити ставку держава та іноземні партнери, які виділяють чи будуть виділяти кошти на відновлення України. Тільки таким чином ми зможемо відновити сталу економіку, наповнити державну казну. Але для цього треба, щоб держава нарешті випустила бізнес з своїх "обіймів" та дозволила людям спокійно займатися власною справою.

Чи розуміють чиновники важливість існування малого та середнього бізнесу? Якщо подивитися на податкову політику в Україні, то моя відповідь – ні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.