12 серпня 2024, 14:20

Українська жінка – берегиня економіки. Видатки на війну на плечах українських жінок? Яна Матвійчук

Українська жінка тримає на собі значну частину економіки. Через виклики, які постають через повномасштабне вторгнення, жінки почали займати посади, які раніше стереотипно вважалися "чоловічими". Українські жінки зараз стають головними рушіями економіки.

Жінки на "чоловічих посадах"

Під час повномасштабного вторгнення жінки стали об'єктом уваги компаній, де раніше працювали, зазвичай, чоловіки. І це дає результати. Жінки вже проходять навчання та займають вакантні "чоловічі" посади".

Наприклад, у Харкові на посаду машиністки електропоїзда вперше в історії взяли жінку – до 2024 року жінок не брали. Першою жінкою-машиністкою стала 25-річна Анастасія Мазуркова.

У Полтаві 40-річна Людмила Листопад стала першою в Україні жінкою-водійкою пасажирського автобуса. Це була давня мрія жінки і вона здійснилася. Людмила виконує рейси між Полтавою та Харковом, Полтавою та Києвом. Також жінка вже декілька разів їхала в рейс до Варшави.

У Павлограді на шахті почали працювати понад 120 жінок. Ще півтора роки тому жінки на шахті не працювали взагалі. Без жінок шахта була б на межі закриття.

Одна з агрокомпаній перекваліфікувала жінок на "чоловічі" посади ще до нестачі кадрів. Таким чином, жінки стали охоронницями, електриками, слюсарками, ремонтницями...

Вищенаведені приклади вказують на те, що жінки хочуть і можуть опановувати "чоловічі" професії. І саме на плечах жінок зараз стоїть економіка.

Українські жінки реєструють бізнеси

Від початку 2024 року українки зареєстрували понад 43 554 ФОП. Якщо брати відсоткове співвідношення – це 59% від загальної кількості відкритих ФОПів. У порівнянні з жінками – чоловіки відкрили 30 496 ФОП.

Найчастіше українські жінки відкривають бізнес за такими напрямками:

- роздрібна торгівля;

- надання індивідуальних послуг;

- інформаційні послуги.

Для порівняння, у 2023 році загальна кількість ФОПів відкритих жінками складала 51,9%. Тобто, відслідковується тенденція до зростання бізнесів, якими керують жінки.

Жінка не може вести бізнес?

В Україні існує упередження щодо гендерних ролей та позиції жінки у суспільстві. На євроінтеграційному шляху наше суспільство почало позбуватися цих стереотипів, але все ж вони ще не зовсім зникли.

У січні 2022 року було проведено дослідження, яке встановило, що жінки в Україні отримують зарплату на 20% меншу, ніж чоловіки. У Європейському Союзі також існує проблема того, що жінки заробляють менше. Так, наприклад, у 2021 році було визначено, що жінки в середньому заробляють за годину на 12,7% менше за чоловіків.

Попри це, українські жінки доводять, що вони вміють і можуть ефективно керувати малими та великими бізнесами, а також займати керівні посади в компаніях.

Портрет української жінки-підприємиці

У 2024 році було проведено дослідження "Потреби та проблеми українських підприємиць в умовах повномасштабної війни". Це дослідження було сфокусовано на жінках, які задіяні у мікро, малому чи середньому бізнесах. Згідно з дослідженням, типова українська підприємиця – це 36-річна жінка, яка вже має 6 років досвіду ведення бізнесу та заснувала власну справу, щоб самореалізуватися та втілити власні ідеї.



Як спонукати жінок відкривати бізнес

Якщо враховувати той факт, що більшість ФОПів відкривають жінки – варто задуматися над тим, як полегшити умови відкриття жінками бізнесу.

На мою думку, зростанню кількості жінок-підприємиць могли б сприяти такі кроки:

1. Збільшення кількості програм з фінансування.

Для відкриття бізнесу важливим є стартовий капітал. Не всі жінки його мають, а тому важливо, щоб держава чи неурядові організації розширювали можливості фінансування для заснування бізнесів. Хоча я не є прихильником фінансування таких потреб з державного бюджету, тим не менш держава в Україні видає малі та середні гранти для бізнесів, тож вважаю за потрібне звернути увагу саме на жінок-підприємець. Зрештою, для держави це виграшна довготривала перспектива, оскільки бізнес платить податки. А ці податки зараз дуже потрібні на укріплення обороноздатності.

2. Інформаційні кампанії

Варто більше розповідати про досвід жінок, які наважилися відкрити бізнес під час війни або змогли втримати засновану раніше справу. Приклад інших міг би надихати українських жінок відкривати власні справи.

3. Створення більшої кількості жіночих бізнес-клубів та спільнот

Бізнес-клуб у традиційному його розумінні створюється для спільного зростання учасників, зародження співпраць, обміну досвідом. Жінки, які мали б змогу перебрати практичний досвід інших бізнесвумен, з більшою вірогідністю наважувалися би відкривати власний бізнес.

4. Невтручання держави

Підприємці-початківці часто бояться тиску держави. Нерозуміння заплутаної податкової системи, бюрократія, страх перед корумпованими перевірками, високі податки – це одні з головних факторів, які, на мою думку, стримують жінок від відкриття власної справи. Держава має стати прозорою для жінок-підприємиць і не лише приходити з батогом, але й допомагати та підтримувати. На початкових етапах і так дуже складно розібратися у тонкощах ведення бізнесу. Як "приємний" бонус до цього, держава не допомагає виправити помилки та запобігти майбутнім, а починає тиснути і карати. Це відлякує.

5. Створення навчальних можливостей

Жінки мають отримувати якісні практичні знання щодо заснування бізнесу. Окрім того, є значна кількість жінок, які готові працювати, але не мають відповідної кваліфікації. Саме тому треба проводити і фахове навчання, щоб жінки могли знаходити роботу.

У 2022 році ми з колежанками заснували благодійний фонд Women's Aid International. На початку діяльності Фонду ми надавали гуманітарну та психологічну підтримку постраждалим від війни жінкам. Вже у 2023 році за підтримки Посольства США наш Фонд організував навчальну програму "Школа соціального робітника", яка покликана надати новий фах вимушеним переселенцям. Вже йде другий рік проєкту. Сім груп пройшли навчання, а всього участь у навчальній програмі взяли участь більше 150 ВПО. Серед учасниць більшість – жінки у віці 50+.

Тобто, жінки мають бажання та готові навчатися, але кількість пропозицій і напрямків – дуже обмежені.

Українські жінки стають головним стовпом економіки: утримують військо, вразливі соціальні групи та державні видатки (зокрема, на чиновників). Для того, щоб Україна вижила – держава має бути зацікавлена у пожвавленні економічної діяльності. Зараз, як ми бачимо, це пожвавлення генерують активно також і жінки.

Але чи усвідомлять врешті-решт наші чиновники, що економіка в кризовому стані? Я не впевнена. А тому зараз виживання країни значно залежить від того чи будуть жінки наважуватися та відкривати власні справи в Україні.

Залученість жінок до роботи у доволі складних сферах, як от промисловість, виробництво, металургія, це запорука того, що економіка вистоїть. А вистоїть економіка – будуть патрони для наших військових. А тому і бізнес, і держава мають працювати над тим, щоб створювати гідні умови праці для жінок та зробити їх економічно активними.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Податки в Україні шалено ростуть: Гетманцев "зжирає" бізнес та громадян

Податки в Україні шаленими темпами продовжують рости. Головним "ідейником" збільшення податків є Данило Гетманцев. Чиновник постійно "виводить бізнес з тіні" і шукає можливості для підняття податків...

Курська АЕС та Запорізька АЕС – зброя для знищення економіки. Огляд Яни Матвійчук

Курська АЕС стала об'єктом для дискусій зовсім недавно, відколи ЗСУ почали наступальну операцію на Курщині. Наразі Курська АЕС не перебуває під контролем ЗСУ, але наша артилерія вже може її дістати...

Українська жінка – берегиня економіки. Видатки на війну на плечах українських жінок? Яна Матвійчук

Українська жінка тримає на собі значну частину економіки. Через виклики, які постають через повномасштабне вторгнення, жінки почали займати посади, які раніше стереотипно вважалися "чоловічими"...

Бізнес під час війни та нова роль жінок. Яна Матвійчук про зміни у веденні малого і середнього бізнесу під час війни

Бізнес під час війни – малий та середній – це основа економіки. Для розвитку малого та середнього бізнесу під час війни, треба реалізувати реформи, щоб відкрити рівні можливості у створенні власного бізнесу для всіх громадян, а не лише для крихітної глобалізованої еліти та чиновників при владі...

Демографічна криза і нестача робочої сили. В Україну завозять робітників з країн Африки та Азії. Огляд від Яни Матвійчук

Демографічна криза в Україні поглиблюється. ООН повідомила, що у Європі як біженці наразі перебувають 5,8 млн українців: 4,5 млн в ЄС і сусідніх країнах...

Пенсія у Польщі – щаслива, в Україні – злиденна. Яна Матвійчук про внесок українців до польського Пенсійного фонду

Пенсія в Польщі багата і щаслива, а наші пенсіонери мають виживати на декілька тисяч гривень. Пенсійний фонд Польщі вперше за 5 років вийшов у профіцит і завдячує цим українцям...