В Норвегії, ОАЕ, Катарі копалини дійсно належать народу! НІ, пояснює Яна Матвійчук

Моє відео про те, що українські корисні копалини в принципі не можуть належати народу викликало хвилю хейту. На мій аргумент, що "народним" чи "державним" майном по факту розпоряджається чиновник, який в даний момент займає відповідну посаду відповіли, що, нібито, в Норвегії, ОАЕ, Катарі надра належать всьому народу.

Це брехня і маніпуляція.

Розібратись мені знову допоміг засновник Інституту вільної економіки та видавництва Wellbooks Михайло Чернишев. Ось що він каже:

В Норвегії, ОАЕ чи Катарі прибутки від видобутку корисних копалин ідуть в спеціальні державні фонди. В Норвегії грошима цих фондів розпоряджаються чиновники, а в ОАЕ чи Катарі еміри та шейхи, але аж ніяк не народ. Ми всі знаємо – щоб володіти чимось, треба цим майном вільно розпоряджатись.

Громадяни Норвегії не мають своєї частки у державному фонді. Чиновники (як справжні власники ресурсів) заборонили людям вільно добувати ресурси та користуватися результатами цього видобутку. Чиновники збирають гроші від видобутку нафти у свою кишеню (державні бюджет та інші державні фонди). Розпоряджаються зібраними в такий спосіб грошима теж чиновники. Саме вони вирішують кому, скільки і коли виділити грошей зі своєї кишені. І це аж ніяк не відрізняється від того, що відбувається в Україні. Тут чиновники теж самі розпоряджаються надрами, як своєю власністю, і теж самі вирішують кому і скільки виділити грошей. Народ ні в Норвегії, ні в Україні до цього жодного стосунку не має. А те, що виплати з норвезького бюджету громадянам Норвегії більші, ніж виплати з українського бюджету громадянам України, то це тільки тому, що поки ми тут сто років боролися з ринковою економікою, там ця ринкова економіка розвивалася, що й призвело до більш високого рівня життя там, ніж у нас тут.

Якби народна власність на природні ресурси робила народ багатшим, радянські люди були б найбагатшими людьми світу. А радянський союз існував би й досі. Та й Північна Корея теж була б країною із найбагатшими громадянами. Однак, ми знаємо, що це не так.

До того ж, нафтовий фонд Норвегії був створений для того, щоб запобігти різкому зростанню рівня життя норвежців, що сталося б, якби держава не націоналізувала, а залишила у приватних руках видобуток нафти. Тобто фонд цей існує не для того, щоб норвежці стали багатшими, а для того, щоб цього не допустити. І хто, дозвольте спитати, так вирішив? Невже громадяни Норвегії як власники нафти. Ні, так вирішили чиновники, які позбавили норвезьких громадян права власності на ресурси.

Тому Україні треба вільна економіка, щоб у нас були гроші на сильну армію і щоб ми не залежали фінансово від того чи іншого союзника.

Наприклад, приватні виробники зброї в Україні значно ефективніші, ніж державний Укроборонпром. Більше того, власники виробництв кажуть, що виробничі потужності завантажені менше ніж на половину. Просто немає достатньо замовлень від Міноборони. Міноборони скаржиться на нестачу грошей, але більшість грошей ідуть на фінансування величезного бюрократичного апарату (більше 1 млн чиновників, 20 міністерств, тощо).

Тому, здоровий глузд та вільна економіка допоможуть Україні перемогти в цій війні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.