Стара українська естрада – це те, чим Україна буде виправдовувати своє існування перед Богом: Ювілей унікального проекту
Я часто міркую над тим – чи може зберегтися народ (чи політична нація) в умовах, коли держава не те що не підтримує національну культуру, національні культи, національну пам'ять та інші фактори відтворення ідентичності, а, скоріше, сприяє їхньому занепаду та деградації?
Відповідь така: зможуть вижити ті нації, які здатні до самоорганізації і саморозвитку – особливо в тих сферах, які не є комерційними і діяльність в яких вимагає певного альтруїзму і самовідданості.
Одним з великих культурних надбань Радянської України є українська естрада 1950-1980-х років. Але, на жаль, вона як цілісний феномен:
- не осмислена;
- переважно забута (за виключенням окремих шлягерів – "Рідна мати моя", "Черемшина", "Червона рута");
- не популяризується в інформаційному просторі (ТБ, радіо, інтернет);
- не видана на сучасних аудіоносіях масовими накладами (за рідким виключенням), не видаються ноти композицій;
- не оцифрована в аудіоархівах (у фондах Нацрадіо зберігається на магнітній стрічці).
Здавалося б, усе це багатство повинно канути в Лету та забутися, не лишивши по собі пам'яті – за виключенням двох-трьох пісень.
Але таки в даному випадку нація зуміла самоорганізуватись – в особі колекціонера, подвижника, музикознавця, історика музики, музичного журналіста з Запоріжжя ІГОРЯ КАЛИНИЧЕНКА.
Сьогодні – рівно два роки з того часу, як стартував його унікальний інтернет-арт-проект – сайт Золотий фонд української естради (Сайт про найкращих співаків, композиторів і поетів-піснярів 50-х – 90-х)
Цей сайт – зараз чи не найкращий банк доступних записів та інформації щодо творців української естради – композиторів, поетів, співаків, груп, гуртів та ансамблів.
За два роки існування сайт розрісся до колосального архіву, в якому, окрім музики, є чимало відео, статей, фотографій та нот.
Але цей сайт – подвижницька ініціатива однієї небагатої людини.
Тому всім, хто хоче підтримати дуже гарну і дуже потрібну ініціативу, ось нижче – координати:
1. На карту "Приватбанку" 4149437741903130, Калиниченко Ігор Олександрович
2. На один з електронних гаманців Web-Money:
WMU (гривні) – 983593946519
WMR (рублі) – 165383685350
WMZ (долари США) – 275858590767
WME (євро) – 149626654968
Також сайт з вдячністю прийме будь-які невідомі матеріали (записи, фотографії, спогади, відео), дотичні до історії української естрадної музики.
Категорії співаків, що представлені на сайті:
1. Оперні співаки, що не виконували естрадних творів (на сайті у їх виконанні представлені українські народні пісні та романси): Соломія Крушельницька, Оксана Петрусенко, Іван Козловський, Борис Гмиря, Анатолій Солов'яненко, Марія Стеф'юк.
2. Оперні співаки, що виконували незначну кількість естрадних творів: Євгенія Мірошниченко, Діана Петриненко, Михайло Раков, Валентина Соколик, Ігор Кушплер.
3. Співаки, що починали у 50-ті – 60-ті роки і стояли у витоків української радянської естради: Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Анатолій Мокренко, Костянтин Огнєвий, Валентина Купріна, Олександр Таранець, Лариса Остапенко.
4. Співаки, що розпочинали у 70-ті роки ("Нова хвиля" української естради): Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Ліна Прохорова, Людмила Артеменко, Віктор Шпортько, Лідія Відаш, Іван Попович, Тарас Петриненко, Лідія Михайленко.
5. Співаки, що стали популярними у 80-ті роки: Микола Мозговий, Микола Гнатюк, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Оксана Білозір, Алла Кудлай, Віталій Білоножко, Володимир Удовиченко, Ніна Шестакова, Надія Шестак.
6. Співаки, розквіт популярності яких припав на 90-ті роки: В'ячеслав Хурсенко, Олександр Василенко, Алла Кобилянська, Михайло Попелюк, Іван Мацялко, Анатолій Сердюк, Анжела Вербицька, Степан Гіга.
7. Співаки, що поєднували естраду з роботою у фольклорних колективах: Раїса Кириченко, Ніна Матвієнко, Ольга Павловська, Володимир Турець, Олег Дорош.
8. Естрадні співаки української діаспори:Антін Дербіш, Квітка Цісик, Ігор Шанковський.
З бардів представлений Тризубий Стас.
Якщо зробити зріз по композиторах, то можна виділити 5 категорій:
1. Композитори, що стояли у витоків української радянської естради, пік популярності яких припав на 50-ті – 60-ті роки:
П. Майборода, О. Білаш, І. Шамо, Б. Буєвський, А. Пашкевич, С. Сабадаш, В. Верменич, Ю. Рожавська.
2. Галицькі композитори 30-х – 70-х років, що орієнтувалися на західну музику: Б. Весоловський, А. Кос-Анатольський, М. Скорик, І. Хома, Б. Янівський.
3. Композитори "нової хвилі", пік популярності яких припав на 70-ті роки: В. Івасюк, І. Поклад, В. Ільїн, І. Карабиць.
4. Композитори, які працювали в жанрі ВІА: Л. Дутковський, В. Громцев, І. Білозір, М. Мозговий, А. Пащенко, Р. Іщук, В. Яцола.
5. Композитори, пік популярності яких припав на 80-ті – 90-ті роки: О. Злотник, Г. Татарченко, П. Дворський, О. Гавриш, Л. Попернацький, В. Корепанов, М. Гаденко.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
