''Ікони революції'' знищили

"Ікони революції" знищили. І що з того? Одним графіті більше, одним менше. Не варто про це говорити. Художники ще намалюють! Це як сумнозвісне "Бабы ещё нарожают!". Хіба може ця пляма на стіні мати хоч якесь значення?

Може і має!

Три ключові постаті. Три могутні меседжі.

Більш грізної зброї у той момент не було, навіть, в озброєного до зубів "Беркуту"

Уявіть картину: старенька бабуся тягне до барикади на Грушевського шину. Поруч медики перемотують поранену голову юнака. З іншого боку барикад ллється струмінь водомета. Поодинокі постріли. Промінь прожектора моторошно та педантично, мов скальпель в руках садиста, розсікає натовп. Час від часу в його об'єктиві з'являється загадкова постать. Людина прилипла до стіни і щось там самовіддано робить. Її увага зконцентрована не на барикаді, здається вона взагалі не помічає, що перебуває в епіцентрі запеклої сутички. Оборонці на Грушевського з подивом поглядають на дивака з балончиком. Але кому яке діло до розфарбованих стін, коли іде війна?!

Пройде ще декілька годин, аж поки дивак завершить, і щойно тоді усім стане зрозуміло, що сюди приходив художник #Sociopath.

"Ікони революції" – це найвищий прояв служіння мистецтва народу.

Художник наніс образи на стіну, а людська кров зробила їх сакральними.

Тому жодна погань не має права їх нищити.

Тепер завдання кожного з нас зробити так, щоб ікони повернулись на своє місце, а разом з ними важлива сторінка нашої історичної та національної пам'яті.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.