Міф розбили прикладами...
Недавно повернувся з Криму. Описати словами атмосферу на півострові важко. Наелектризоване повітря, згустки нервів на тлі невизначеності, провокації та переслідування. Працювати журналістам в таких умовах надзвичайно складно. Бойовики могли з перших хвилин зняти нас з поїзда Київ – Сімферополь якби не відважний вчинок провідниці Тані, яка зачинила нас в купе і не видала бандитам Аксьонова.
В ці дні самопроголошені керівники півострова повільно, але впевнено затискають зашморг на шиї цивільного населення в Криму, а разом з тим перекривають кисень українським військовим.
Росiйськi окупанти грізно тримають в руках автомати, але не це їх головна зброя.
Гнiт, страх i покора – ось чим живляться паразити. Міф про братні народи давно розбили прикладами автоматів і розтоптали армійськими чоботами.
Українці третій тиждень поспіль не піддаються на провокації і обороняють військові частини практично голими руками. З особистих розмов з солдатами та офіцерами я зрозумів одне:
військові не бояться війни, переживають лише за те щоб їх тихо та мирно "не злили" разом з Кримом.
P.S: Кожен з нас вже багато сказав про мужність українських військових в Криму, але добрих слів багато не буває. Саме тому українські журналісти записали ще одне звернення до наших хлопців та дівчат, які носять погони і не забувають про присягу на вірність українському народу.
