Ми більше не будемо перебувати в одній фракції зі зрадниками
Востаннє, перед 6 вересня цього року, фракція "Наша Україна – Народна самооборона" зібралась на повноцінне засідання 27 квітня 2010 року, напередодні ратифікації Харківських угод. Тоді прийняли два рішення: зафіксували, що ми знаходимось в опозиції до нинішньої влади, і вирішили зробити усе можливе, щоб не допустити ратифікації Харківських угод Верховною Радою. В сесійний зал ми увійшли разом, свій сектор накрили державним прапором. І саме нашу фракцію, наш сектор атакували бойовики провладної більшості. Члени нашої фракції відстоювали інтерес України як могли. Але, нас було надто мало – тих, хто в той день реально намагався зупинити ратифікацію Харківських угод, ганебно синхронізовану з Російською Думою.
Багатьох прямо з Верховної ради повезли в лікарню. Багато хто, закривавлений і з подертим піджаком, прийшов на засідання фракції після сутички. Кворуму, звичайно ж, не було. Але, тоді вперше прозвучала ініціатива виключити з фракції тих депутатів, чиї картки голосували за ратифікацію. Таких було сім депутатів – тих, хто зрадив Україну, зрадив своїх виборців, зрадив фракцію. Тоді я цю ініціативу озвучив публічно.
Після 27 квітня 2010 року зібрати кворум і фракцію не вдавалося жодного разу. Багато хто махнув рукою, мовляв, хай буде як є. Але, перебіжчиків та відступників ставало все більше і більше. Рейдерська атака на фракцію тривала. Під час голосування по принципових питаннях на табло Верховної Ради висвітлювалась все більша кількість депутатів від опозиційної НУ-НС, котрі підтримують ініціативи провладної більшості. І це нівелювало позицію депутатів, котрі займали чесну патріотичну позицію. Особливо це стало очевидним після прийняття спочатку податкової, а потім пенсійної реформи. Ми залишались в сесійній залі до кінця розгляду тих питань, щоб проголосувати проти. Багато годин ми озвучували свої поправки, і вимагали голосування за них, щоб продемонструвати суспільству, що у Верховній Раді є опозиція. Ми залишались в залі до ночі, щоб у кінці розгляду особисто проголосувати проти. Але, коли в мене були зустрічі з громадськістю, багато хто питав: чому ж "ваші" проголосували за податкову і пенсійну реформу? Пояснити, що вони не "наші", насправді виявилося дуже складно.
А після того, як влада цинічно кинула за грати спочатку Юрія Луценка, а потім Юлію Тимошенко, стало зрозуміло – треба визначатися, хто є хто. В перший же день роботи сесії, 6 вересня, ми зібралися на засідання фракції. Кворум був на межі. І хоча керівник фракції виступав проти виключення зрадників, і голосував також проти, нам вдалось прийняти рішення. З фракції виключили депутатів, котрі проголосували за Харківські угоди, і які письмово подали заяви про вступ до провладної коаліції. Це також давало можливість розблокувати роботу фракції, адже після виключення відступників, стане можливим зібрати кворум для прийняття рішень.
Здавалось, питання вирішено. Але, наступного дня Голова Верховної Ради не оголосив з трибуни про наше рішення. А без такого оголошення рішення фракції не може вступити в дію. Виявилось, що дехто з виключених подав заяву до Регламентного Комітету ВРУ з оскарженням нашого рішення. А Литвин повідомив, що не оголосить рішення, доки Регламентний комітет не розгляне скарги. Досвід показує, що такий розгляд може тривати місяцями... Почалась гра. Ціль її зрозуміла – не допустити, щоб у Верховній Раді запрацювала опозиційна фракція. Влада робить усе можливе, щоб взяти фракцію під свій контроль. Адже виключені депутати давно перестали асоціювати себе з фракцією. Для них мотивом до голосування є не рішення фракції, а помах руки Чечетова. І тому, без сумніву, їхня скарга в Регламентний комітет викликана не глибокою душевною травмою через виключення з фракції, а вказівкою влади заблокувати нашу роботу.
Більше у ці ігри ми грати не будемо. Депутати від "Нашої України" прийняли рішення, що надалі ми не вважаємо за можливе перебувати в одній фракції з людьми, які проголосували за Харківські угоди. Для нас не мають значення організаційні форми і абревіатури, для нас важливі принципи і цінності.
І якщо наступного пленарного тижня рішення про виключення зрадників не буде оголошено з трибуни Верховної Ради, я буду закликати однодумців виходити з існуючої фракції для створення у Верховній Раді дієвої патріотичної опозиційної фракції, яка буде послідовно відстоювати в парламенті українську справу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.